465 Results with the "Реалізм" genre
-
Chapter
Назва не потрібна
10 років тому… — Кейт, ти знову за своє! — голос долинув звідкись. Різка біль витягла мене зі сну. Голова — на підлозі, тіло — на дивані. Чорт, як так вийшло? Я ж ніби дійшла до кімнати. — Кейт! Скільки разів тобі казати: не спи у вітальні на дивані! У тебе своя кімната. Через тебе…-
3,7 K • Ongoing
-
-
-
Chapter
І
Фелікс лежав на канапі в готельному номері. Біляве волосся майже повністю закривало його обличчя, але не могло приховати блідості шкіри та із силою прикушеної нижньої губи. Хлопець відчайдушно намагався не стогнати від болю, що накочував нудотними спазмами, мов хвилі якогось…-
4,3 K • Ongoing
-
- Story
Маска між нами
Вессел та Ноа зустрічаються за сценою фестивалю і домовляються випити разом ввечері. Що може піти не так? “Ти був пасткою, в яку я ступив сам — і жодного разу не захотів вибратися.” -
Chapter
Замість прологу
Розважальна індустрія Південної Кореї стала синонімом успішного бізнесу з мільйонними прибутками, яким може позаздрити не одна країна світу. Але задля того щоб втриматися на плаву компаніям необхідно створювати унікальний продукт, який буде мати високий попит серед фанатів.…-
3,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Обережніше з тим, чого бажаєш
Я ніколи не любив фестивалі за їхній хаос. Усе це бігання між сценами, напівп’яні натовпи, нескінченні звукорежисери, які кудись запізнюються. Але водночас саме у цьому хаосі народжується якась дивна магія. Ти відчуваєш, що музика — це не лише сцена. Це повітря між людьми, цей…-
0 • Ongoing
-
-
Chapter
Глава 1 Виклик (прийнято)
-Нове шоу. Нас запрошують у нове шоу… - Бан Чан зайшов до репетиційної зали, де вже були інші мембери його гурту. Хлопці неспішно проводили розминку перед записом dance практики. І зараз вони усі як один спрямували свої погляди на лідера. -Що за шоу, хьоне? – спитав Чанбін…-
3,0 K • Ongoing
-
- Він тримався, коли продзвенів дзвіночок, пускаючи останнього на сьогодні відвідувача. Тримався, коли той, посміхаючись, озвучував замовлення. Тримався, вишиковуючи шеренгу зі стаканчиків. А потім цей відвідувач простягнув йому цукерки і посміхнувся так тепло… І це стало тріщиною, що стрімко ширилась стіною самоконтролю Ібо. Він вперто тримався весь день, та від цієї співчутливої посмішки практично незнайомої людини раптово розлетівся уламками, розуміючи, що більше не витримає. Ідея народжена під час поїздки з переходу між піснями Ван Ібо 我(I'm not here)在 і Сяо Чжаня 还原.
- Previous 1 2 3