9361 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
наші нові правила.
Правда завжди ранить, особливо коли переконуєш себе в тому, що все добре. Ти запевняла себе, що ваша любов взаємна, що він віддає тобі не менше, ніж отримує натомість. Згодом ця булька сліпої віри розчинилася, ти подивилася на ситуацію з іншого боку. П'єтро Максімофф не знав, що таке…-
1,7 K • Oneshot
-
- Story
Наші маленькі розмови
– Щойно я вперше тебе побачив, то подумав: “Яке ж воно балуване і хвалькувате”. Але, знаєш… Мені не вистачатиме тебе в наступному житті. Лише з тобою я був певен, що наш світ ніхто ніколи не спалить, та… зараз запальничка в моїх руках, тож… Пробач мені, гаразд? Хоча ні… Я не хочу твого прощення, не хочу, щоб ти відпустив мене, забув… Проклинай мене до останнього…- 3,4 K • Лип 24, '25
- 3,0 K • Лис 24, '25
- 3,2 K • Січ 29, '26
-
- Story
Наше після кінця світу
Том 1 “Світ, який уже помер” Світ Джулієт Роджерс і Френка Касла вже помер. Рятуючись із зараженої реальності Землі-2149, вони проходять крізь нестабільний портал – і втрачають одне одного. Френк опиняється в іншому світі, з чужими спогадами, чужим ім’ям і життям чоловіка на ім’я Шейн Волш. Він більше не пам’ятає Джулієт, але не може позбутися відчуття, що вже втратив когось найважливішого. Коли цей світ…- 1,8 K • Лип 1, '26
- 3,2 K • Лип 3, '26
-
-
Chapter
Наше з тобою спільне майбутьнє
Хьонджин сидів у вітальні, перебираючи коробки з речами. Він недавно переїхав у нову квартиру. На очі траплялися старі, вже забуті з часом речі. Переїзд зі старої квартири нічим не допоміг — він досі згадував його. Чому завжди так важко згадувати людину, якої не стало, хоча…-
619 • Ongoing
-
-
Chapter
Наша осіння історія
*** Осінь. Одне слово, одна пора року, що кожний сприймає по своєму. Для когось - це період мерзенної, дощової, прохолодної погоди, для інших період осінньої хандри чи навіть депресії. Для Мінхьока вона теж такою була дещо апатичною, поки не зустрів одного вечірнього вечора декого…-
615 • Ongoing
-
-
Chapter
Наша гра
Єва — Давно не бачились, Липо! Я знала, що одразу, як я вкладу свою долоню в його, він згребе мене в обійми, ніби ми якісь давні друзі, що нарешті мають змогу зустрітись і погомоніти трохи. Я сподівалась, що він зрадить своїм традиціям, але мої сподівання завжди лишались…-
276,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
Наш останній раз
25 червня 1997 рік Він збрехав їй. Драко не міг підвести свою сім'ю. Йому доведеться вбити Дамлдора і впустити Смертежерів. Вже скоро. Шафка майже полагоджена. Залишилося трохи. 29 червня 1997 Вже завтра. У нього залишилась одна спокійна ніч. Мелфой проведе її з…-
1,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
Наче ти
Падаюче додолу жовте листя стелить не землі оранжевий килим. Все те ж затягнуте сірими хмарами вечірнє небо ніби віддає свою тінь великому місту. Чути гул машин, їх сигнали — якогось водія не можуть пропустити з довжелезної нитки затору. Але він цього не чує. Спартак повільно…-
3,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Науковий інтерес
Якщо ви спитаєте Єсена, як же він умудрився так влипнути, то він чесно відповість вам, що не має жодного поняття. Мабуть, усе почалося в день розподілу. Тоді взагалі шкереберть пішло все, що тільки могло. Не встиг хлопець цілковито усвідомити той факт, що він тепер -…-
1,4 K • Ongoing
-
-
Chapter
Наташа Романова
Я підійшла до свого ліжка та побачила дівчину з рудим волоссям... -Агов!! Що ти робиш у моєму ліжку?! Та хто ти зовсім така, га?! -Тихіше будь ласка в мене голова дуже болить.. - ЩО ТИ РОБИШ У МОЄМУ ЛІЖЦІ?!! - Погодь, я не в своїй квартирі?! - Як ти дізналася?! - Ох.. Погодь я зараз вийду.…-
485 • Ongoing
-
- Previous 1 … 439 440 441 … 939 Next
