9395 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
Розділ другий
От якби я народився дівчинкою, я б знав, як краще облаштувати ляльковий будиночок. Але Люпину не пощастило – я народився хлопцем, ляльками не бавився, і навіть хом’яка у мене в дитинстві не було. Я вмію доглядати хіба за гусінню, і то недовго – її слід додавати в зілля від прищів…-
47,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ другий
Дощ тієї ночі був таким сильним, ніби небо намагалось втопити весь палац. Я стояла біля його дверей, поки грім розривав тишу над дахами, і ненавиділа себе за те, що знову прийшла. Але ще більше — за те, що знала: він чекав. Двері відчинились раніше, ніж я встигла…-
108 • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ ДЕСЯТИЙ. Гідратація.
У моєму готельному номері в Будапешті кондиціонер гудів так, ніби готувався до зльоту, але лише ганяв по кімнаті тепле повітря. Я стояв у тісній ванній кімнаті, спираючись руками на край раковини, і дивився на своє відображення. Я щойно вмився своїм звичним гелем із саліциловою…-
47,6 K • Completed
-
-
Chapter
Розділ десятий
Ми роз’їжджаємося з Гоґвортсу на літо. Мінерва, зібравши з усіх нас паперову данину, ще вчора відбула до своїх шотландських родичів; мадам Гуч тиждень тому відправилась до Франції, на Чемпіонат Європи з квіддичу (цього року до фінальної стадії чемпіонату пройшло одразу три…-
47,9 K • Ongoing
-
-
Юристи Ferrari справді виявилися чарівниками. Або дияволами у дорогих костюмах — я ще не до кінця визначився. Щоб організувати мені, біженцю з тимчасовим захистом у Норвегії, американську візу для Гран-прі Лас-Вегаса за півтора місяця, вони задіяли такі важелі, про які я навіть…
-
47,6 K • Completed
-
-
Chapter
Розділ дев’ятий
Біс його зна, скільки ми так сидимо. Нарешті, остання хвиля тремору пробирає його з голови до ніг і згасає. Він судомно зітхає і підіймає голову. Очі в нього абсолютно ясні. І, як завжди, винуваті. - Відпустило? – хрипко запитую я, відсмикуючи руку. – Істерик нещасний… Він киває…-
47,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ дванадцятий
А зілля, між тим, готове. За три дні до повні. Аж не віриться – але факт. Я забираю вовкулаку до підвалу без вступу чи передмови – з мене вистачило тих незабутніх п’яти хвилин перед візитом до Лорда, і я не маю жодного бажання знову спостерігати, як він демонструє свій незламний…-
47,9 K • Ongoing
-
-
Наступні три тижні злилися в один безкінечний потік цифр, топографічних карт і довгих відеодзвінків. Дощ у Ванг-і-Валдресі не припинявся, перетворюючи краєвид за вікном на сіру, розмиту пляму. Але мені було байдуже. Я жив у зовсім іншому вимірі — у світі кутів нахилу поворотів…
-
47,6 K • Completed
-
-
Ранок настав надто швидко, прокравшись у гостьову спальню тонкими променями середземноморського сонця крізь щілину у важких шторах. Я прокинувся від того, що мені було неймовірно, до неможливості тепло. Моя спина була щільно притиснута до широких, гарячих грудей Шарля. Його…
-
47,6 K • Completed
-
-
Зворотний шлях до пентхауса здавався зовсім іншим. Ніби хтось перемкнув вісь обертання Землі, і тепер усе навколо набуло правильного сенсу. Ми йшли набережною пліч-о-пліч. Вітер усе ще дув із моря, але мені більше не було холодно. Моя рука висіла вздовж тіла, лише в кількох…
-
47,6 K • Completed
-
- Previous 1 … 208 209 210 … 942 Next
