Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Фанфіки
6,905
Слова
23.7 M
Коментарі
9,322
Читання
82 d, 4 h
-
- Про безсердечного іжачка Артура Манчіні від його офіри Раяна Бланше. Мої поцілунки, мов сонця проміння, Що ніжно плекають тонку, бліду шкіру, З сухого нутра знову скинуть каміння, В покалічене серце вільють довіру. Ти – сам, Ти – пан, допомоги не треба Колючому звіру, що так хоче стіни. Турботу зневажиш, сягаючу неба, Скажеш “все добре” й попросиш піти. Розставиш по папкам усі…
- Про темні, молоді роки біло-рожевої Елли Міррел. Завжди щось хочуть й вимагають, А ти покажеш лише страх. Поваги чи міри не знають, Цінують менше, ніж комах. Тебе – тиху, сіру й ламку, Беззахисну, зручну натуру. Програєш знов цю боротьбу, Й почнеш криваву процедуру. Ні слова друзям і батькам – Малу, дурненьку й не почують. Ти ж – лише хочеш свіжих ран,…
- Її змусили сказати “так”. Але мовчати вона не збирається. У Кіри було просте бажання — жити своїм життям. Медична кар’єра, самостійність, місто, де її ніхто не контролює. Але один день — одна угода — перекреслюють усе.Тепер вона наречена чоловіка, якого майже не знає. Її думку ніхто не запитує, її роль уже визначена.У чужому домі, серед людей, які говорять півправдами і ніколи не дивляться в…
- Після загадкового зникнення брата Казиміра вирушає до невеликого польського містечка, де він жив останнім часом. Брат залишив після себе лише кілька слів – записку, ключ під килимком, корм для кота. Все виглядає так, ніби він просто поїхав на кілька днів. Але щось не складається. Поступово Казиміра занурюється у спогади: про дитинство, про мовчазну обіцянку зберігати його таємницю, про те, як брат завжди був «не…
- Розенферд, певно, ніколи не славився чимось особливим: життя тут текло тихо й розмірено, без жодного натяку на жахіття, яке, зрештою, застало нас у травні. Раптові вбивства молодих дівчат шокували всіх мешканців, які до кінця так і не усвідомили, що саме відбувається. Я усвідомила теж не одразу — намагалася забутись, повірити, що все якнайшвидше закінчиться, та одного дня ситуація загострилася до межі, мимоволі познайомивши мене…
- Колись існував Єдиний Світ — центр усього. Там панувала Первинна Істина, абсолютний закон, що створював порядок у всіх світах. Але з’явився Парадокс — щось, що не повинно було існувати. Він виріс із самого серця Центру, порушив закони й заразив усе буття. Тепер деякі користуються Парадоксом, щоб зламати правила, переписати свою долю — або й сам Всесвіт.
- Попередній 1 … 5 6 7 8 Далі