Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Фанфіки
6,905
Слова
23.7 M
Коментарі
9,322
Читання
82 d, 4 h
- Час нещадний навіть до наймогутніших чарівників. Рейна, яка колись мала здібності до стародавньої магії, тепер відчуває, як її сила йде разом з улюбленим маскуванням. На порозі прийдешньої війни, яка загрожує знищити всю чарівну спільноту, вона вирішує повернутися до Гоґвортсу — місця, де близько ста років тому сховала сферу, яка містить залишки стародавньої магії. Ось тільки, здається, що план її розкритий був найнесподіванішим способом і…
- 14.8 K • Jun 11, '25
- 14.6 K • Jul 5, '25
- 13.9 K • Aug 1, '25
-
- Сатору не виживає у битві з Тоджі Фушіґуро. Він помирає, холодний і самотній, залишаючи після себе прокляття із жагою до крові. Суґуру підносить його, відголосок одного і єдиного найкращого друга, до вуст та поглинає. Він не знає, чи це душа Сатору, чи просто нове безсвідоме прокляття, що він ковтає. Але все ж не може попрощатися з ним.
- 5.8 K • Aug 12, '24
- 8.3 K • Jun 27, '25
- 6.7 K • Sep 5, '25
-
- Коричнево-червоний колір з ледь помітним відтінком помаранчевого. Такий фруктовий аромат лоскочив ніс від чого той зіщулився. Все це виглядало так смачно, що на язиці вже з’явився кислий, злегка солонуватий присмак. Все це відбувалось під час того, як Скара проходив крізь столики та тримав піднос із якимось замовленням.Навколо сиділи люди в дорогих одежах, обвішані блискучими прикрасами з ніг до голови та тихо спілкувались про…
- На задньому дворі вони побачили Френкі та Каю, які непритомні лежали на траві біля кола із символів. У його центрі, впавши навколішки, стояла Данте. За мить вона підвелася. Виглядала мисливиця інакше. З оливкового кольору її шкіра перетворилася на блідо-білу. Колір волосся з чорного, як вороняче крило, став світло-попелястим. Брови та очі Данте стали вугільно-чорними, а губи – криваво-червоними. - Нарешті ми разом і вільні, - Данте розправила величезні попелясті й обгорілі крила.
- 603 • Oct 18, '24
- 580 • Dec 3, '24
-
- “Берлін у лютому абсолютно жалюгідний. Або це просто Сіріус такий.” Або: Історія про те, як Ремус Люпин увійшов у життя Сіріуса, блиснувши своєю фірмовою посмішкою і нагадавши йому, що життя прекрасне, і ним варто насолоджуватися. Без ризику немає веселощів! Оригінальна робота авторки de_sire: https://archiveofourown.org/works/36291976
- 4.4 K • Oct 5, '24
- 3.9 K • Oct 6, '24
- 4.5 K • Oct 14, '24
-
- – Я люблю такі моменти за їх щирість, і, віриш ти мені чи ні, ти також підкупаєш тим самим. Але це просто момент, завтра ти прокинешся під набридливий будильник, вип’єш декілька пігулок від голови, і коли вона перестане боліти, ти схопишся за неї, згадуючи все, що тобі приніс алкоголь на цій гарній і спокусливій таці, – Олі німо дивився, як той дістає цигарку, яку…
- 15.3 K • Apr 27, '25
-
- Чак доживає своє довге життя звичайною людиною. Однак справа його живе. У черговий раз людство опиняється між молотом і ковадлом. З найтемніших закутнів починають вилазити істоти, яких мисливці ніколи не бачили. Цього разу Апокаліпсис добереться до будинків кожного жителя планети і спинити його практично неможливо.
- 2.4 K • Sep 19, '22
- 3.0 K • Sep 20, '22
- 9.2 K • Nov 8, '23
-
- Попередній 1 … 44 45 46 47 Далі