Розділи
-
Суйрей сиділа на невеликому килимі, її спина була щільно притиснута до холодної стіни. У руках вона тримала лист, розпечатаний з делікатністю, гідною хірурга, чиї пальці звикли до найтоншої роботи. На ньому красувався сигнет із зламаним знаком Ла, трохи зміненим, але все одно…-
27.5 K • Ongoing
-
-
— Ти впевнений, що це була вона? — запитав Ґаошун, обережно, з майже ритуальною точністю, ставлячи нефритово-зелену чашу з чаєм на лакований столик між ними. Його голос був спокійним, але в ньому відчувалася незвична нотка занепокоєння. Дзінші не відповів одразу. Його пальці…
-
27.5 K • Ongoing
-
-
Світ поступово приходив до тями. Життя в Пілтовері та Зауні потрохи приходило до ладу... або, принаймні, ставало спокійнішим. Завдяки зусиллям нової ради та угоді між двома містами з’явилася надія на мирне співіснування та спільне майбутнє. Сутички на вулицях припинилися, а Рада…-
2.5 K • Ongoing
-
-
Присвячується ANTA Сонце повільно ховалось за горизонтом, його червоне проміння залило кров’ю обпалену землю. Тишу розривало каркання круків, що справляли тризну над тілами загиблих в цій безглуздій битві. Набридливо-гучний звук привів Туомаса до тями. У голові…-
2.3 K • Completed
-
-
Твій дім там, де спокійні твої думки Конфуцій я думаю з тривогою про те, що молодість твоя минуща, друже; вона вже незабаром відцвіте, а там косою час махне байдуже... нащадкам дай життя, як хочеш ти без остраху назустріч смерті йти. Вільям Шекспір.…-
3.3 K • Ongoing
-
-
Присвячується Карлу Сагану, найвеличнішій людині, яка жила на Землі. Sapere aude! Горацій Легкий весняний, вже майже теплий вітерець грався її м’яким густим волоссям. Сонце іскрилося в її бурштинових очах. Його промінці пригрівали ластовиння на її щічках. Тут, на краю відомого…-
1.4 K • Completed
-
-
- Необхідно підписати ще один документ. - Увечері підпишу. Як справи з пошуками меча? - швидким кроком чоловік років шістдесяти йшов коридором. - Наші найкращі шукачі знайшли одну зачіпку. Зараз якраз перевіряють її, - протараторив молодий хлопець, що йшов за чоловіком. -…-
1.3 K • Ongoing
-
-
- А знаєш що, Осаму? Дадзай підняв втомлені очі на Оду, який стояв поруч і сперся ліктями об поруччя. Двері балкона ледь чутно погойдувалися на наскрізному вітерці, котрий рухав навіть штори всередині. Ода чомусь задумливо всміхався. - Гайда на вечірку в честь запуску проєкту…-
236.2 K • Completed
-
-
«Сьогодні тут зовсім нелюдно. Більш порожньо навіть ніж зазвичай», - рудий чоловік ставить сяючий у жовтому світлі лампи над барною стійкою скляний стакан із темною рідиною у ньому та оглядається довкола, поки співрозмовник скидає свою куртку й кидає її на вішак, аби опісля…
-
236.2 K • Completed
-
-
Зазвичай у цій частині будівлі досить тихо. Як мінімум в’язень, котрий перебуває тут у повній самотності уже декілька місяців здивований почути тут самотні спокійні кроки однієї людини, а не швидке тупотіння декількох пар ніг конвою, котрий чи то сніданок йому несе, чи то…
-
236.2 K • Completed
-
- Previous 1 … 86 87 88 … 106 Next
