by EasyLizzie —Ще вранці Какаші стовбичив у невеличкій квартирі, де із видатних речей було хіба що прокисле молоко, і покірно приймав той факт, що матиме випробовувати нових генінів. А тепер він сидів в одній з аудиторій Академії, очікуючи початку позачергового іспиту. Весь цей день був…
by EasyLizzie —– То як? Все зрозуміло? У відповідь почувся стогін ментального болю. – Іруко, мені здається, вона відключилася ще на минулій темі. Уміно приречено глянув на Анко, яка розвалилася на його дивані, а тоді перевів погляд на Акане. Та сиділа за кухонним острівцем, сховавши обличчя…
by red_sly_fox —Розділ десятий Перший день відвідин — Отже, почнемо з правил, — монотонно кинув вартовий, не дивлячись на неї. — Не торкатись і не наближатись до решіток без зайвої потреби. Не давати йому нічого, окрім харчів. Жодного скла, інструментів, столових приборів. І…
by Karambolyyy —Суґуру вирішив, що краще почати своє виправлення з розмови з Аманай. По-перше, путівки, ймовірно, лишились у неї. По-друге, її взагалі не стосувався цей конфлікт, але через його неймовірний розум Ріко зачепила ця ситуація чи не найбільше. Ґето навіть не був здивований, коли…
by Ivan K —Частина 1. Перші ознаки проблеми Тепловоз котився вперед, залишаючи позаду Черемхово з його чорними териконами та проваленою колією. Альоша сидів на своєму місці, дивлячись у вікно на ліс, що розстилався по обидва боки колії. Після напруги останніх днів хотілося просто їхати,…
by Ivan K —Частина 1. Місто-вугілля Тепловоз котився вперед, залишаючи позаду отруєне Усольє-Сибірське. Пейзаж поступово змінювався. Ліс ставав рідшим, з'являлися великі просіки, порослі бур'яном. Потім перші ознаки промислової діяльності — чорні гори відвалів, що стирчали на обрії, наче…
by Нана, та що Натлікс — «Не судіть — і не будете суджені; бо яким судом судите, таким і вас судитимуть» (Мт. 7:1–2) Недалеке минуле. Кінець травня видався надзвичайно тихим. Повітря зберігало в собі передчуття літа, але сонце навмисно уникало цього куточка Англії, ховаючись за низькими, важкими…
by red_sly_fox —Розділ девʼятий Тиждень потому Герміона вже тиждень не виходила з цілительського складу. Вона тонула серед звітів, наказів, нескінченних списків і — найболючіше — листів родичам загиблих. Ніхто не наважувався її турбувати, й, певно, за це варто було дякувати…
by Nesheretny Andrey —До світанку було ще вдосталь часу. На одному з хвойних дерев, повз яке промчали наші герої, сиділа і снідала сова біля свого дупла, ну або вечеряла — з цим хижим птахом усе не так просто. По самій же вовчій зграї ще гуляв гул нічних цвіркунів, крізь який швидко бігли дві вовчиці,…
by LadyAngst —Я беру нічні зміни рідко, але коли беру, то роблю це не з героїзму і не з бажання бути корисним, а з простого, майже клінічного розуміння того, що вночі люди говорять правду швидше, ніж удень, бо втомлюються підтримувати власні конструкції, і голос у слухавці стає ближчим до того, що…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.