Розділи
-
18 вересня, ранок. на телевізорі показують новини і я прислухаюся :"сьогодні знову знайшли тіло молодої жінки у центральному парку, на цей раз у жінки немає однієї ноги. нога не була знайдена" -що ж таке, це вже 6 жертва за цей місяць...цей парк такий красивий так і манить до нього…-
1,8 K • Ongoing
-
-
Такемічі все ще думав, що це поганий сон. Що усі ці смерті, ця марна погоня за маніяком, лише сняться, поки він спить разом з Майкі. А як прокинеться, то поцілує Сано в щоку й піде снідати, а в офісі підписуватиме папери, як і раніше. Та кошмар чомусь не закінчувався. І Ханаґакі…
-
13,5 K • Ongoing
-
-
Він сидів у кабінеті, обхопивши голову руками. Думати не хотілося, проте побачене й почуте нав'язливо крутилося у свідомості. Аккун казав, що Кісакі збирався вбити Такемічі. Манджіро бачив сни, де Ханаґакі помирає. Отже, це Майкі рятував Такемічі. Кожен раз відвертав смерть, бо…
-
13,5 K • Ongoing
-
-
Маленька дивнуля... Не така маленька, насправді, але все ж така дивнуля! У зрівняні з Ханною Канніві лише молодше. Вони одного росту.. Зовні схожі лише хребтом... Хррр... Лише подивіться, знов взяла та й заснула у пабі! Як вона завтра на роботу попаде? Як завжди — богзна як. Вона це…
-
429 • Ongoing
-
-
У відділку знаходилися чергові, котрі здивувалися візиту Такемічі. Той щось сказав про прохання Наото, і його більше ні про що не питали. А втім, треба повідомити і шефа. Бо, схоже, з'явився шанс відшукати Шуджі Ханму. Баджі Кейске був у поліцейській базі. Кілька років тому…
-
13,5 K • Ongoing
-
-
він виглядає жахливо. божевільна посмішка торкається його закривавленого, білого як сніг обличчя, а погляд — колись такий палкий до всіх таємниць істини живого — несамовито бігає від одних очей до інших і без попередження зазирає прямісінько в серце, де любов до нього ще…
-
2,2 K • Ongoing
-
-
Дорогою із магістерського корпусу хлопця знову супроводжував наглядач. Після розмови із Хеммінгом Інгвар почувався максимально невизначено. Він досі тримав у руці мандарин, який не насмілився їсти в присутності магістра. Наглядач насмішливо звів брову, дивлячись на те, як…
-
138,6 K • Ongoing
-
-
«Серцебиття прискорюється. Схоже, магістр ввів його у медикаментозний анабіоз. Скоро прокинеться», - сказав незнайомий жіночий голос. «Знаю. Прийде до тями – повідомте магістра і переведіть у підготовчі казарми», - строго відповів чоловічий. Судячи із раптової тиші, хлопчика…
-
138,6 K • Ongoing
-
-
Ядуче відлуння, ехо зеленавого світла ширилось тунелем, яким плив наш човник. Очі ковзали по гладким стінам, хвилькам, але варто було подивитись на стерно - намертво примагнітились до кистей Кріса. Такі худі, зовсім не геройські, але манірні, кожен рух - ніби зарання сплановано,…
-
592 • Ongoing
-
-
ТАРДІС летіла кудись через час-простір. Тихо. Майже безшумно. І це було напрочуд дивно, бо до цього дня тільки Рівер могла так елегантно керувати кораблем. Яз і Ден розійшлися по своїх кімнатах, і напевно вже й заснули. Важкий був день. Доктор все ще стояла біля консолі та…
-
326 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 320 1 321 1 322 … 1 348 Next
