by morphiolune —Сон Валіка жорстоко переривається музикою, що на всю гучність лунає з колонок. Він зі стогоном перевертається на інший від вікна бік та накривається пледом, аби сховатися від сонячного проміння. — Підйо-о-м! — занадто бадьоро як для ранку протягує Костя. — Скільки можна спати,…
by morphiolune —— Ну і де ця клята біла сорочка, — роздається крик Валіка на всю квартиру. Він вже перерив всі шафи, корзину для прання, навіть під ліжком дивився — сорочка ніби розчинилася. Тяжко зітхаючи Валік підводиться, обтрушує з себе пил після тяжкої подорожі у глибини підкроватного…
by morphiolune —Валіку завжди подобалося спостерігати за осіннім листям, що падало з дерев — це була його улюблена пора року. Холодні ранки, похмурі дні, нескінченні дощі та темрява — усе це приносило Валіку дивне відчуття комфорту та спокою. Зі спогадів, які в нього ще залишилися, він знав, що…
by morphiolune —Зимовий вітер завиває за вікном, нещадно б'ючи по склу, немов намагаючись увірватися в кімнату. Єдине джерело світла в приміщенні — вогонь у каміні, від якого стінами розбігаються чудернадські тіні. У кріслі поруч сидить темноволоса жінка із новонародженою дитиною на руках.…
by Штучна Тяма —Лісом я повертався додому, як й кожного дня. Прохолода вечірнього туману обіймала мене, і я затримував у легенях запах вологого листя — терпкий, насичений, наче розмова зі старим другом за склянкою червоного. Навколо була чарівна осінь: золотаве листя, що вкривало землю м'яким…
by RusalonkaKateUwU —- Сука, кожен день по 40 гривень за стакан кави, а згадую я, блядь, лише слова з якихось віршів! Це, сука, взагалі ніяк! Це вже не блокнот, а збірник цитат якийсь! Юля з Мартою сиділи в невеликому кафе біла офісу. Фіолетовий блокнот був відкритий, ручка вже виводила у ньому новий…
by DIPLODOC —Тихий гул вітру, ніжне муркотіння трави й листя дерев, довга звивиста дорога, що веде до глухого села, немов оповита сірим туманом. Пил із дороги різко здійнявся, щойно по ній проїхала машина, яка хиталася з боку в бік. Біля вікна в машині сиділа дівчина, розглядаючи пейзажі. Тихі…
by Karambolyyy —Єва — І що це у біса було?! Ти повірив випадковому чоловіку, який просто сказав що знає мене?! Йорґен сумирно розставляв книги на своїх полицях, змушуючи мене ледь не гарчати від злості. Хотілось відсмикнути його від роботи, але все-таки я стрималась з поваги до нього. — Якби…
by Дем'ян —— Гора Халласан, також відома як Халла — найвища точка всієї Південної Кореї... Се Бьок сідає серед фіолетових квітів. Назви вона не знає та й не цікавиться. Прекрасна погода: було попередження про нестерпну спеку, через що ледь не довелося скасувати сьогоднішню поїздку,…
by morphiolune —Трава була м’якою. Теплою. Нагріта після довгого сонячного дня, вона лоскотала ступні Кості. Він йшов босоніж, залишаючи після себе легкі вм’ятини на траві. Сонце вже починало сідати і здіймався легенький вітер, що грав з його волоссям, розтріпуючи його в різні…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.