Фанфіки українською мовою

    Розділи

    • XI.

      Обкладинка XI.
      від veroliska Маомао повели. Двері зачинилися з глухим звуком, що прозвучав майже як вирок. У кімнаті залишилися лише двоє: Лакан і Меймей. Він стояв, наче статуя, але не з граніту, а з болю. Очі дивилися в нікуди. Руки тремтіли. Він, імператорський стратег, який за життя бачив десятки битв, не…
    • II.

      Обкладинка II.
      від veroliska — Ти впевнений, що це була вона? — запитав Ґаошун, обережно, з майже ритуальною точністю, ставлячи нефритово-зелену чашу з чаєм на лакований столик між ними. Його голос був спокійним, але в ньому відчувалася незвична нотка занепокоєння. Дзінші не відповів одразу. Його пальці…
    • Обкладинка Ⅰ
      від Dr. Edward Hyde Світ поступово приходив до тями. Життя в Пілтовері та Зауні потрохи приходило до ладу... або, принаймні, ставало спокійнішим. Завдяки зусиллям нової ради та угоді між двома містами з’явилася надія на мирне співіснування та спільне майбутнє. Сутички на вулицях припинилися, а Рада…
    • VI.

      Обкладинка VI.
      від veroliska — Хто тобі таке сказав? — його голос був рівний, без емоцій, як відшліфований камінь. Його очі — холодні й пронизливі. — Я працюю євнухом уже шість років. Маомао розсміялася. Не голосно, але досить зухвало, щоб зачепити, її сміх був як ляпас у тиші саду. — Ви дуже схожі на своїх…
    • V.

      Обкладинка V.
      від veroliska Бенкет мав бути вишуканим і чарівним. Легкий вітерець колихав пелюстки квітів, золоті чаші виблискували під сонцем, жінки дзвінко сміялися, а музика лилася, мов мед, заповнюючи сад ніжними мелодіями. Але Маомао знала: у тіні завжди стоїть щось інше. Темне. Небезпечне. Вона не…
    • Обкладинка VIII.
      від veroliska — Дуже цікаво бачити вас разом, — мовив Луомен, коли двері зачинились за ними, і він залишилися наодинці з Дзінші. Його голос був м’яким, але у ньому вловлювався прихований гачок, який мав зачепити співрозмовника. — Як справи у наложниці Ах-Дуо? — запитав він з ледве помітною…
    • IX.

      Обкладинка IX.
      від veroliska Воз зупинився біля однієї з бічних брам палацу, коли ще не з’явилися перші промені сонця. Палац дрімав, потопаючи в передсвітанковій млі, його величні стіни були майже непомітні в темряві. Холод торкався шкіри крізь нічну вологу, але ніхто з них цього не помічав, їхні думки були…
    • Обкладинка III.
      від veroliska Суйрей сиділа на невеликому килимі, її спина була щільно притиснута до холодної стіни. У руках вона тримала лист, розпечатаний з делікатністю, гідною хірурга, чиї пальці звикли до найтоншої роботи. На ньому красувався сигнет із зламаним знаком Ла, трохи зміненим, але все одно…
    • Обкладинка Сепія
      від янця Гестія переступає поріг і розуміє: знов заблукала. Втрапила не до вітальні, гамірної й освітленої, звідки линуть звабливі пахощі і сміх одбивається від крихких стін та люстер - ні; вона в себе. І першою впадає у вічі невелика шафця. Вирішує не опиратись пориванню в ній…
    • Обкладинка Том 1. I.
      від veroliska Імператор плакав. Не тим гучним, відчайдушним риданням, що спотворює обличчя і розриває груди. Його біль був глибшим, тихим, тим, що стискає серце і не дає вільно дихати. Навіть найближчі служниці, які роками знали кожен його подих, не бачили цих сліз. Але кухар, старий, сивий…
    Note