Розділи
-
Коли генерал Мовчан зателефонував їй зранку, голос у слухавці був дивно неофіційним, навіть не командним, не таким, до якого вона звикла за роки служби. Він звучав майже тепло, майже м’яко: «Заїдь, будь ласка, до міністерства особисто». Ці слова, здавалося б, звичайні, але…-
58,4 K • Completed
-
-
Морозна тиша огортала дахи палацу, колони, дерева у саду. Цього ранку пташки не співали, а може, подумала дівчина, вони відлетіли у теплі краї. Від цієї думки стало на диво самотньо. Маомао йшла знайомим шляхом до будинку пана Дзіньши — тихо, зосереджено, наче крокувала по канату…-
19,4 K • Completed
-
-
Ранок Хьонджини почався традиційно: ранковий підйом, розбудити всіх, приготувати сніданок, відправити Джисона з Бан Чаном в іграшковий магазин. І поки ці двоє обирають подарунок з нагоди дня народження Йонбок, разом з Чанбіном запакувати всі необхідні речі у валізи. У шлюбі з…-
2,5 K • Completed
-
-
Відстань між закоханістю і коханням вони подолали дуже швидко. Між пристрасним бажанням один одного до бажання піклуватися, бути поруч минуло зовсім мало часу, хоча пристрасне бажання супроводжувало їх завжди і всюди. Ранішню тишу порушив гучний звук. Це був різкий,…-
77,6 K • Ongoing
-
-
Повістка від ДБР прийшла офіційно. Акуратно складений аркуш, вкладений у сіруватий конверт, без зайвих слів, без уточнень, на якому чітко й однозначно видрукувано: «викликається для проведення слідчих дій як особа, що має статус свідка». Вона втупилася у цей рядок очима,…
-
58,4 K • Completed
-
-
Трактир «Кабаняча голова» смердів. Навіть не просто — а саме так, як може смердіти підвал, в якому двадцять років тримали козла, потім розчленували, забули, а потім згадали про тушку і залили підлогу вогневіскі. Повітря тут було важким, як промаслена тканина, і пахло не тільки…-
292,9 K • Ongoing
-
-
Цей ранок не можна було назвати сонячним. Небо огортали сірі хмари, які вдалині ще й супроводжувалися громом та яскравими спалахами блискавок, що було більш ніж частим явищем для гір і чудовим часом, щоб продовжити додивлятися сни, але не для нашої білої вовчиці, Енжел. Їй час…-
24,7 K • Ongoing
-
-
Хатина спорожніла. Вогник ліхтаря проживав свої останні хвилини, мов згасле полум’я серця. Маомао зібрала все, що було знайдено: щоденник, аркуші з нотатками, обгорілі та вицвілі записи. Кожну річ вона загортала, мов стародавні реліквії — з обережністю і повагою. "Якщо Ло Янь…
-
19,4 K • Completed
-
-
Ранок прокрався до Палацу повільно і тихо, наче злодій. Молочний туман вкрив дахи і заховав далекі гори, у повітрі простягнувся запах моху і вологого каміння. Принц прокинувся ще вдосвіта. Йому знову снилися яскраві сни про її руки та губи, і це аж ніяк не допомагало повертатися…
-
19,4 K • Completed
-
-
Медпункт був холодним, попри вугілля, що горіло у жарівнях. Знадвору проникали приглушені звуки палацового життя — уривки розмов, шелест одягу, тупотіння дерев’яних черевиків. Маомао сиділа, схилившись над крихітною пляшечкою. Її пальці, трохи зашкарублі від роботи,…
-
19,4 K • Completed
-
- Previous 1 … 34 35 36 … 1 316 Next
