by Вячеслав Сидак —Карл нервово теребив вузол краватки. Сьогодні на нього чекала важлива співбесіда — звільнилася посада начальника відділу, і Карл цілком обґрунтовано претендував на це місце. Марта лагідно усміхнулася й поправила цей дратівливий аксесуар. — У тебе все вийде. Ти, звісно ж,…
by Rosalie Black —Траса порожня. На шляху зустрілася тільки пара машин. Їхати залишилося не так багато, всього-то якихось двадцять хвилин, якщо вірити навігатору. Я не була в Дасквуді понад десять років. Зараз відчуваю такі незвичайні відчуття. Дивна суміш емоцій. Якби це було за інших обставин,…
by veroliska —Маомао повели. Двері зачинилися з глухим звуком, що прозвучав майже як вирок. У кімнаті залишилися лише двоє: Лакан і Меймей. Він стояв, наче статуя, але не з граніту, а з болю. Очі дивилися в нікуди. Руки тремтіли. Він, імператорський стратег, який за життя бачив десятки битв, не…
by Олександр Білокур —Частина 1 Територія Академії Магії Раноа. Я стою, тримаючи рукою капюшон, аби він не злетів від раптових поривів вітру, а іншою вказую навпроти себе. Так, сьогодні та ніч. Це трапиться. Мусить трапитися. Гарна ніч. Шаріа — чудове місто. Мені подобається їжа звідси, особливо м'ясо.…
by Rosalie Black —Гаррі Поттер повертається до Гоґвортсу на сьомий курс після війни. Але війна залишила в ньому не тільки шрами, а й тріщину в розумі. Він більше не той веселий, добрий хлопчик — він одержимий. Його думки зайняті тільки однією людиною — Северусом Снейпом. Спочатку це була просто…
by veroliska —Йшли дні. Сонце повільно піднімалося над дахами палацу, фарбуючи його черепицю у тьмяно-золотий колір. Все ніби поверталося до звичного життя — слуги знову бігали галереями, наложниці обговорювали плітки, а імператорський сад цвів, як ні в чому не бувало. Але для Маомао нічого не…
by veroliska —Воз зупинився біля однієї з бічних брам палацу, коли ще не з’явилися перші промені сонця. Палац дрімав, потопаючи в передсвітанковій млі, його величні стіни були майже непомітні в темряві. Холод торкався шкіри крізь нічну вологу, але ніхто з них цього не помічав, їхні думки були…
by veroliska —— Дуже цікаво бачити вас разом, — мовив Луомен, коли двері зачинились за ними, і він залишилися наодинці з Дзінші. Його голос був м’яким, але у ньому вловлювався прихований гачок, який мав зачепити співрозмовника. — Як справи у наложниці Ах-Дуо? — запитав він з ледве помітною…
by янця —О Безіменна, вкажи нічний шлях Мені, що ходить під зорями й місяцем Поволі, шануючи Ім’я Твоє. Бо ж Ти — володарка темені, Слід знати кожному межі угідь блаженних, Де шуміти не варто, і плакати, і сміятись теж; Де зустрічаєш інакшого себе — Справжнього слугу Твого. Та в тих же…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.