Розділи
-
Принц Цзін продовжував уважно дивитися на рибу. Ван Сі простягнув обидві коробочки й з надією глянув на Принца. Му Тяньчи: "..." Ван Сі, який служив Принцу багато років, краще за всіх знав, як непомітно підіграти його бажанням. Він усміхнувся і щиро попросив: — Ваша Високосте,…-
21,8 K • Ongoing
-
-
Кирій стояв посеред величезної кімнати, яку Артем гордо назвав "твоєю". Мармурова підлога виблискувала, ніби насміхаючись над його поношеними кедами, а величезне ліжко з темного дерева виглядало так, ніби на ньому мали спати королі, а не студенти з орендованих квартир. Вікна…-
6,1 K • Ongoing
-
-
Повістка від ДБР прийшла офіційно. Акуратно складений аркуш, вкладений у сіруватий конверт, без зайвих слів, без уточнень, на якому чітко й однозначно видрукувано: «викликається для проведення слідчих дій як особа, що має статус свідка». Вона втупилася у цей рядок очима,…-
58,4 K • Completed
-
-
Прозорий мов вода, Світлий як місяць, Красивий як янгол. А лякаєш мов диявол. *** - Ти на приколі з мене!?? - крикнув до нього Рома. - Хочеш сказати, що я дарма сюди йшов і вмовляв тебе!? - Ну чому це, дарма? За те, ми з тобою познайомилися поближче, і пообіймалися! - юнак обняв себе…-
28,9 K • Ongoing
-
-
-
По поверненню до села хлопці хотіли звернутись до Пані Куребаяші. День уже перевалив за обідню пору. Вони йшли пліч-о-пліч і котили поруч велосипеди. Йошікі боявся, що через його ситуацію з фрагментом Хікару рано чи пізно постраждає. Тепер, після злиття не було найменшої надії, що…-
8,1 K • Ongoing
-
-
Загорнувшись у м’який рушник, я поглянула на себе в дзеркало. Моє відображення виглядало втомленим, але я знала — потрібно починати діяти. Я почала обмірковувати свої подальші кроки, щоб вирішити проблему, яка мене тривожила. Я сіла на ліжко і заплющила очі, намагаючись…-
131 • Ongoing
-
-
Прокинувшись, Хамфрі, не гаючи ні миті, кинувся до Енжел, але дістатися до подруги Омезі не судилося. Дорогою він наштовхнувся на своїх друзів. І хоч перші хвилини він намагався не затримуватися з ними, все ж юний Омега, ще не обтяжений відповідальністю, обрав дружню компанію.…-
24,7 K • Ongoing
-
-
Вже три дні Сінолап ходив туди-сюди по берегу моря. Але Півночі ніде не було. Скільки він не шукав стару босучиху, вона наче крізь землю провалилася. «Борсуки довго не живуть - міркував Сінолап – але Зореклан навіщось послав мене до неї, значить вона жива, це точно» Але Півночі…-
4,5 K • Completed
-
-
Розділ 5 Вміння думати про майбутнє, уявляти його - визначальна властивість людської натури. Але не вампіра. Спайк звик жити одним днем, полюванням на жертву, ідеєю битви. Після того, як його кинула Дру, вирішив не прив’язуватись ні до кого. Так простіше. Але зараз все стало…-
77,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 28 29 30 … 98 Next
