Розділи
-
Гоґвортс, Гоґвортс, Гоґвортс… Якісь із твоїх стін уже старі, якісь — тільки нещодавно відбудовані, а деякі ще навіть не пройшли свого повного життєвого шляху, та вже втратили блиск чистого каміння. Напевне, те саме можна сказати й про обличчя, які раз у раз наповнюють твої…-
64 • Ongoing
-
-
Вона любила лишати засоси на його тілі – на його білій тонкій шкірі (як тільки вона не зашкарубла за майже цілий рік поневірянь, блукань лісами, під дощами і холодними вітрами, спання у наметі під однією ковдрою з двома іншими хлопцями, у бруді, поту, крові та лайні), де вони…-
56 • Completed
-
-
Поцілунок. Легкий та невимушений. В ньому захована вічність і час, здається, завмирає... Я заховав у ньому все найкраще, найзагадковіше. Заховав усе, про що знав сам. Про що не знаєш ти - не знаю. Ти такий розумний, не такий, як усі. Дорослий хлопчисько з таємним серцем, про яке…
-
333 • Canceled
-
-
Повітря було в'язким, майже відчутним на дотик, воно липло до шкіри, обіцяючи неминучу зміну стихії. Тиша дзвеніла у верхівках сосен, що оточували наш тимчасовий притулок. Із гірських піків повільно сповзали синяво-чорні важкі хмари, наче мокрі вовняні ковдри, що поступово…-
2,3 K • Completed
-
-
Школа Нокфелла. Кабінет директора. Через чергову бійку двоє парубків вкотре коротали свою перерву тут. Здавалося, навіть повітря між ними відчувалось важче, ніж деінде. З їх очей наче стріляли іскри від ненависті один до одного. Тревіс Фелпс кривив свою пику, важко дихаючи у бік…
-
2,6 K • Ongoing
-
-
Це здавалося б звичайний ранок для Гаррі. Хлопчик прокинувся від настирливого грюкоту в дверцята комори і верескливого голосу тітки Петунії. -Прокидайся ,ледацюго і йди готуй сніданок ! - "знов за своє, скільки ж можна,якщо я всіляк допомагаю в більшості хатніх справ,то хоч…
-
Рікото повисла на гілляці, задумливо перебираючи у голові останні новини, і варто визнати — жодна з них не втішна. Клан Учіха зазнав втрат, кількість джонінів скоротилася до чверті, звісно, молоде покоління має потенціал, але чи вистачатиме на них наставників? Позакланові не…-
9,2 K • Ongoing
-
-
Дощ почався ще до страти. Він стікав із чорних прапорів, із кам’яних гаргуйлів, із лез сокир, залишаючи на дворі палацу запах мокрого заліза й гнилої троянди. Я стояла під аркою, стискаючи пальцями холодний оксамит плаща, і дивилася, як натовп кричить від захвату. А він —…-
108 • Ongoing
-
-
Він стояв навколішки в майже пустому кабінеті; голова опущена, мов кається в гріхах – не вистачить пальців, щоб всі перерахувати, а головна диявольська спокуса сиділа зовсім поряд, інколи кидаючи на нього крижаний, зверхній погляд. Приниження. Збудження. Гра. Вона робить…
-
- За цими горами - повіт Тан’янг, - схиливши голову відмітив старий Тао, повівши плечима і очищуючи апельсин. Тао Мо не втримався, щоб не визирнути за завісу. Холодний зимовий вітер негайно увірвався всередину, зовні нічого не було видно через заметіль. - Молодий паничу, щось…
-
28,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 18 19 20 … 38 Next
