Розділи
-
Минав вже другий тиждень, і, правду кажучи, Леді Цунаде зробила все, щоб робота забирала майже весь час та сили, а перерви між місіями можна було вимірювати не днями, а годинами. Проте Какаші вів власний лік, і, як Цукумо й обіцяла, згодом справді полегшало – нав’язливі думки…-
72,7 K • Ongoing
-
-
День здавався просто нескінченним. Тіні так повільно рухалися серед дерев, ніби час насправді завмирав з тією ж силою, з якою очікування виїдало зсередини. Але для Саку ці розтягнуті у цілий день миті завжди були цінними – він насолоджувався колючим передчуттям винагороди,…-
72,7 K • Ongoing
-
-
Чесно кажучи, я забила на той лист, ну, може майже. Поки немає паніки — це ж, мабуть, хтось із наших вирішив «охуїти як смішно» пожартувати над дівчинкою, яка від тривожності здатна переробити тижневі задачі за ніч. Я приходжу додому, здираю з себе все, що тисне й колеться, лишаю…-
8,2 K • Ongoing
-
-
Техьон взяв те, що дістав із кишені штанів раніше і поклав у долоню Чонгука. — Що це? — запитав той, намагаючись зосередити зір. У його руці опинився тюбик із лубрикантом. — У нашому домі є така річ? — здивовано підняв брови Чонгук. Техьон засміявся: — Тепер у нашому домі є…-
126,4 K • Completed
-
-
Наступного дня ввечері вони сиділи у вітальні на дивані. Вже було пізно, вони скоро збиралися лягати спати, але поки що Техьон перемикав пультом канали на телевізорі, а Чонгук листувався з Намджуном по телефону. Він сидів у своєму улюбленому кутку дивана, а Техьон напівлежав на…
-
126,4 K • Completed
-
-
Нічне небо Нью-Йорка ніколи не було всипане зірками. Точніше, їх просто не було видно через світло, яке випромінювало місто. Проте багато хто все ж зміг помітити, як комета розрізала темряву. Дехто завмер, загадуючи бажання «зірці», а інші збентежено проводжали її поглядом,…-
13,7 K • Ongoing
-
-
Сьогодні осінній Київ пахнув мокрим листям і неспокоєм. Сірість неба давила на плечі, пожовкле листя прилипало до черевиків, тротуари блищали від дощу, мов хтось навмисно вилив на них дзеркальну фарбу. Люди снували хто куди, у всіх свої справи, обмаль часу, здається, ніхто не…-
58,4 K • Completed
-
-
Він не дозволяв собі про це думати, але Сіріус — таємно, несвідомо — сподівався, що щойно повернеться додому, між ним і Регом усе якось просто стане на свої місця. Він не забув про їхню сварку, хоча й робив усе можливе, щоб не думати про неї. Але найбільше, чого він насправді хотів,…-
55,1 K • Ongoing
-
-
Морро був старанним учнем. Гарним учнем. Він прокидався засвіта, тренувався допізна. Був терпимий до інших і строгий до себе. Уважний до навчання – він слухався кожного слова свого сенсея у своєму довгому шляху становлення справжнім ніндзя. Гаразд, щоб вже не брехати – майже…-
7,7 K • Ongoing
-
-
Ранок понеділка видався дощовим. Лило так, що земляний плац у таборі каторжників став суцільним болотом. Уривчастий вітер хлистав по обличчю й ліз під липку сорочку. Зябко й противно. Та роботу ніхто не скасовував Тому, зібравши всіх на плаці по коліна у багнюці, Кормак кричав…-
21,7 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 18 19 20 … 83 Next
