Розділи
-
20 квітня 2013 року, Японія, Токіо 22:00 | США, штат Флорида 8:00 emma: привіт. bella: Ти сьогодні рано. emma: так. чомусь я вирішила зайнятися режимом дня. я думаю це через Королеву. останнім часом мені здається, що це я – особистість Королеви, а не вона – моя особистість. вона тепер в…-
3,7 K • Completed
-
-
15 квітня 2013 року, Японія, Токіо 10:00 | США, штат Флорида 20:00 Останнім часом листування почали ставати все цікавішими та цікавішими. Белла Аддерлі з нетерпінням чекала кожного такого листування, мріючи про те, що можна придумати новенького. Причому мріяла вона цілодобово, де б не…
-
3,7 K • Completed
-
-
Теперішній час. - Ох, як прикро... Я не влучив. Якби взяв трохи вище, потрапив би у серце. - з награною жалістю промовив містер Крайтон та перезарядив пістолет. - Тепер твоя черга, герой ти наш. Рей, стиснувши губи, сів, загороджуючи Мейлі собою та з ненавистю дивлячись на усміхненого…-
290,1 K • Completed
-
-
Це було важко. І досі важко, і, ймовірно, легше не буде. Але я маю хоч щось зробити, щоб відволіктися від усього того, що знову опинилося в моєму житті, від темної сторони світу, що не дає спокою. Надприродне не дає забути, не дає спокою — воно завжди поруч. Зелене, як мох у лісі, авто…-
17,8 K • Ongoing
-
-
Я так ждала її приходу Таку прекрасну і чарівну Вона прийти була повинна Через 20 літ до мене Загадкова, таємнича Вона прийде й до тебе з часом Але... Вона вже майже поруч То там, то тут Та не чекаю більше Пані в гості Хочу сховатись я від неї Та більш не в силах я…
-
150 • Ongoing
-
-
Себе я не знаю Себе я шукаю В ліс думок я поринаю І швидко помічаю Учора оптиміст Сьогодні реаліст Завтра песиміст Іду по вулиці людей минаю Спостерігаю Міркую собі Я все бачу та чому я мовчу Хотілося б знати Говорять світогляд у мене такий що не зрозуміть…
-
242 • Ongoing
-
-
Валік повільно розплющує очі і спочатку все, що він бачить — це якусь кашу з кольорових плям, але поступово зір відновлюється. В роті сухо, все тіло болить і до нього повертаються спогади схожого пробудження, лише за винятком того, що цього разу він лежить на жорсткому матраці в…
-
26,2 K • Completed
-
-
Костя перелякано дивиться в очі Валіка, що поступово наливаються чорним. Він стискає в руках свій кинджал, але тремтіння його рук видає, що він не зможе виконати те, про що його просить Валік. Він просто не зможе цього зробити. Усе його життя ростили з думкою, що не можна…
-
26,2 K • Completed
-
-
Валік стирає сльози, які так настирливо продовжують котитися його щоками. Всередині нього — абсолютна порожнеча, ніби якусь частину себе він залишив у тому кабінеті разом з Костею. Валік не знає, що це за частина і чи зможе він прожити без неї, але йому вже байдуже. Він йде вперед,…
-
26,2 K • Completed
-
-
— Знову не скажеш мені, куди ми йдемо? — награно ображеним голосом питає Валік. — Побачиш, — Костя йде попереду і Валік не бачить його обличчя, але впевнений, що той зараз посміхається. Вони виходять у головний хол та піднімаються далі вверх по закрученим сходам. Йдуть вони…
-
26,2 K • Completed
-
- Previous 1 … 109 110 111 … 1 328 Next
