Фанфіки українською мовою

    Розділи

    • Обкладинка Розділ 18
      від Bluestar Тільки зараз, заспокоївшись, Сінолап помітив що він все ще тримає у зубах той клаптик водорості, що не давав йому вставити камінь у носа мису Котячої голови. Він вже збирався викинути його у море, як побачив що на водорості щось нашкрябано. «Якщо ти зміг звільнити чарівний…
    • Обкладинка Епілог
      від Юбі Можливо, краще було б, аби я взагалі не народжувався. Але, мені двічі подароване життя, тож потрібно його жити. Небожителі дозволили мені  повернутися на посаду й відновлювати свою владу. Я все ще відомий як досконалий володар Сюаньчжень, бог війни, але вже не покровитель…
    • Обкладинка Розділ 16
      від Bluestar Він гріб, і гріб, і гріб, усе далі і далі, нижче і нижче. Він бачив тільки бурі води. Води, води, води. І нічого більше. Раптом море перевернуло його і довкола запала темрява. Йому не хотілося зробити вдих чи ще раз гребнути лапою. Він просто завмер. Довкола була безмежна чорнота, він…
    • Обкладинка Розділ 1
      від Bluestar Сінолап і його сестра Колосолапка народилися і виросли у Громовому Клані. Вони жили у новацькому кублі не одні, там були й старші кошенята – Дощолап та Квітолапка. Сінолап завжди був останнім. Він останнім біг на патрулі, останній зловив першу здобич, найменше приносив свіжини,…
    • Обкладинка Пролог
      від Котлета-кун 175 слів       Срібляста кішка сиділа над річкою, втупивши туди свій погляд.   — Синьозірко! — гукнув кіт, який вийшов з-під орляка.   — Білошторме, що ти тут робиш? — налякало та здивовано водночас вимовила Синьозірка.   — Темний ліс смерті нам…
    • Обкладинка Розділ 15
      від Bluestar Вода підхопила його і закружляла у неймовірному танку. Хвилі підкидали його високо до небес, занурювали у безодню, крутили і вертіли у різні боки, забивали носа і вуха водою, закривали очі білою піною. Але він боровся, він борсався у смертельних обіймах хвиль, він не здасться,…
    • Обкладинка Епілог
      від morphiolune Трава була м’якою. Теплою. Нагріта після довгого сонячного дня, вона лоскотала ступні Кості. Він йшов босоніж, залишаючи після себе легкі вм’ятини на траві. Сонце вже починало сідати і здіймався легенький вітер, що грав з його волоссям, розтріпуючи його в різні…
    • Обкладинка Розділ 7
      від Bluestar Позавчора, коли Сінолап засинав, він помітив підвищення на горизонті. «Може, це вже той пагорб?» - подумав він тоді. Втішений такою думкою, вчора він ішов набагато швидше. А сьогодні, по обіді, він нарешті дістався підніжжя схилу. Дертися вгору було нелегко, грудочки землі сипалися…
    • від SiriusLight1311 Доля хитро і так майстерно Вимальовує кожного з нас. Те, що було колись нечемним Стало прийняте у наш час. Те, що було колись не наше І хотіли, щоб було своє, Те вернулося, як і бажали, Тільки стало тепер геть не те. Як хотіла собі кохання, То й отримала - ось воно. І як був ти…
    • Обкладинка Дух стримання
      від Kardin_Ua Воїн стримує журбу, Ідучи на грім — війну. Хмари сильні, неосяжні; Грім гримить, і він відважний Чує-чує, відчуває: Вітер-страх його торкає. А він все йде допоки Сам не стане широоким, Бо лише тут грім та хмари І нічого більш немає. Але вітер так торкає... І полетить до краю, Де…
    Note