Фанфіки українською мовою

    Розділи

    • від SiriusLight1311 Я все ще це абсурдом називаю, Повіриш? Це інакше й не назвеш. Невже оце і є твоє кохання? Заради нього ти весь час живеш?! Скажи чому, чому так по дурному, Поводився зі мною кожен раз? Немов побачив у мені заміну Колишньому, в яке плюєш щораз. Ти граєш у всі ігри одночасно, І вже…
    • від SiriusLight1311 Ну ось все - усе, як я писала, Та інтуїція зіграла тихий хід. І як вино ключем послугувало До наших вічних сварок мовчазних. Все дуже просто й важко водночас, На роздоріжжі стоїмо з тобою. Ми попрощаємось цілунком і не раз, Бо більше не зустрінемось ніколи. В мовчанку граємо…
    • Обкладинка Пролог
      від tatli Ніч огорнула Палац Короля Каменів, мов густий оксамит, що поглинув кожен промінь світла. Ворог увірвався зненацька, розбивши тишу гучними пострілами. Їхні кроки глухо відбивалися в коридорах, як відлуння наближення неминучої біди. В центрі кімнати стояли вони — чоловік із…
    • Обкладинка Можливо, все простіше
      від Irene Parsons Ти мовчала кілька секунд. Його слова ще висіли в повітрі — несміливі, чесні, тривожні. Він стояв, як винуватий школяр, хоча це був той самий Чан, який вів стадіони за собою. Ти повільно встала. Підійшла ближче. Він ледь помітно відступив на крок — не від страху, а від поваги.…
    • Обкладинка Розділ 8
      від Bluestar Сінолап тихо йшов по лісу. Він не міг більше чекати, коли мета так близько. Ось він пройде цей ліс, потім поле і дістанеться до мису Котячої голови. Ще зовсім трошки, і до ранку він вже буде на місці. Він не знав що його чекає біля мису, але ж не поведе його Зореклан у смертельну…
    • Обкладинка Пролог
      від Bluestar Сінолап тихо йшов по лісу. Він не міг більше чекати, коли мета так близько. Ось він пройде цей ліс, потім поле і дістанеться до мису Котячої голови. Ще зовсім трошки, і до ранку він вже буде на місці. Він не знав що його чекає біля мису, але ж не поведе його Зореклан у смертельну…
    • Обкладинка Розділ 12
      від Bluestar Гіркий присмак диму не покидав Сінолапа цілий день. Синьовода не відповіла йому на запитання, тільки подивилася якось дивно і сказала що проходу нема. З цього він зрозумів що прохід таки є, але Синьовода чомусь не хоче про нього розповідати. Раптом Сінолапа осяяло - голос сказав…
    • Обкладинка Розділ 17
      від Bluestar Сінолап знову стояв на носі мису Котячої голови. Він не пам’ятав як його винесло з виру піни і води. Він згадав тільки як Синьовода завмерла, побачивши камінь, і як він одразу зірвався і полетів до табору. Половина кубел було затоплено, інколи йому доводилося йти по груди у воді,…
    • від Dimi 19 Підійшовши ближче до напівзруйнованої будівлі, віддалено схожій на колізей, Арторіас та його вірний супутник увійшли до цієї будівлі.   За легендою, цей амфітеатр служив місцем проведення різноманітних спектаклів та сцен для всіх людей Олачіля. Головні ролі в них грала…
    • Обкладинка Перший і останній її розділ
      від VetelMode:off Вона опритомніла на сирій підлозі - холодній і вологій, як подих забутих підземель. Світ тьмяно блимав, наче не був упевнений, чи варто йому взагалі існувати. На спині відчувалася вага… одне крило. Другого не було. Ні болю, ні крові - просто порожнеча. Вона не знала, як його…
    Note