Розділи
-
Через півгодини після світанку, Арторіас разом зі своїм напарником, доїли практично свої останні запаси їжі та води, яких залишалося лише на один перекус. Але ціль була все ближче, мечник відчував це. З кожною пройденою вулицею, з кожним убитим одержимим (так прозвав цих істот з…
-
- Так, меч узяв, лікарські трави взяв, припаси взяв. Добре, все зібрав, - закривши свій похідний рюкзак, Арторіас покликав до себе Сіфа і закрив будинок у лісі на замок. Висунувся вже мандрівник у своєму повному екіпіруванні: сталева броня, яка бачила як щось незвичайне була…
-
Арторіас: Що на умі цього дракона, він не схожий на тих, яких ми вбивали, аж надто розумний і балакучий він. Була б тут Сіаран, напевно, тріснула б мене за мою безрозсудність і невміння щадити себе. Якоюсь усмішкою промовив Арторіас. Я вже сумую за нею, сподіваюся з нею все добре і…
-
Здавалося, нехтування шлюбом зі сторони короля принесло Берті вже вдосталь страждань. Та зараз все стало ще гірше. Грошове утримання король скоротив. Бачитись з дітьми не дозволив. Лише раз на місяць приходили листи і дарунки від Людовіка і старшої доньки Констанції. Принцеса…-
6.0 K • Completed
-
-
Ось вже чотири дні минуло відколи Сінолап оселився у таборі Морського Клану. Виявилося, що всі кубла розташовані всередині мису Котячої голови, з'єднані вони були заплутаною сіткою переходів, коридорів та лазів розміром з тріщину. Але за цей час Сінолап навчився орієнтуватися у…-
4.5 K • Completed
-
-
300 слів Біль… Страждання… Агонія… Це все, що могли відчувати зараз жертви Фейтона, і він це все чудово усвідомлював, але не міг вже нічого зробити – він вже був залежним від катування людей. Йому вже набридла ця робота, але нічого не поробиш – «Геней Рьодан» потребує його…-
15 • Completed
-
-
Чімін втомився. Він утомився від себе. На годиннику перша ночі, і він збирається спати, але сон до нього, на жаль, не йшов. Він згадує себе з минулого. Він любить поринати спогадами у той час. Час коли почував себе живим. Тоді ще були сили. Як людина за кілька років може так змінитись?…-
305 • Completed
-
-
Честер не брехав, з темних воріт старовинного храму, опираючись на свою палицю, вийшов сам прабатько безодні, пробудження якого змусило загинути ціле велике королівство магії. З величезною рукою і рогами звіра, на яких розташувалися подібні до одержимих - червоні очі. Він був…
-
Сінолап вийшов із заціпеніння і побіг куди очі бачили. Він біг щодуху, він тікав по лісу, продирався крізь зарості. Але коти були тут як риби у воді, вони швидко його наздоганяли. Ось він вже відчув подих переслідувача на своїй спині. Ще трохи, трохи, він вже бачив трави крізь гілля,…
-
4.5 K • Completed
-
-
Вже три дні Сінолап ходив туди-сюди по берегу моря. Але Півночі ніде не було. Скільки він не шукав стару босучиху, вона наче крізь землю провалилася. «Борсуки довго не живуть - міркував Сінолап – але Зореклан навіщось послав мене до неї, значить вона жива, це точно» Але Півночі…
-
4.5 K • Completed
-
- Попередній 1 … 69 70 71 … 75 Далі
