Розділи
-
Томас не хотів летіти до Індії, наслухавшись страшилок про антисанітарію та малярійних комарів. Бажання стало ще менше, коли він побачив список щеплень, які вони мали зробити перед польотом. Дітер, навпаки, був сповнений ентузіазму, говорив, що це їхній шанс завоювати…
-
Ідея відсвяткувати день народження малого з’явилася вже досить давно і майже у всієї компанії одночасно. Ренджі був гарним хлопцем, проте через переважну зайнятість в АНБУ ніяк не міг влитися в джонінський колектив як слід. Всі знали, що саме через це Акане тягала його за собою…-
95,5 K • Ongoing
-
-
— Ти самогубець, Джинні, - оксамитовий голос пролунав за спиною. Хьонджин навіть не здригнувся від несподіванки. Він пригладив довге волосся долонею і повернувся на голос, хитро посміхаючись. Губи здавались надто червоними у приглушеному світлі коридору, а очі сяяли міріадами…-
11,9 K • Ongoing
-
-
Шанси були явно не на їхню користь. Дивлячись у крижані очі ворогів, які взяли їх у кільце. Кейт і Хамфрі зрозуміли: опір лише погіршить і без того скрутне становище. Їм не залишилося нічого іншого, як здатися в полон. Гірська зграя зустріла їх непривітним пронизливим вітром.…-
41,0 K • Ongoing
-
-
Розділ тридцятий 7 лютого 2005 року Залізничний вокзал Гавра, Франція Залізнична станція гуділа голосами, свистками й гуркотом потягів. Усі кудись поспішали вздовж платформ, тягнули за собою валізи, перекрикувалися й губилися в нескінченному шумі вокзалу. Герміона ж стояла…-
277,3 K • Completed
-
-
Це здавалося б звичайний ранок для Гаррі. Хлопчик прокинувся від настирливого грюкоту в дверцята комори і верескливого голосу тітки Петунії. -Прокидайся ,ледацюго і йди готуй сніданок ! - "знов за своє, скільки ж можна,якщо я всіляк допомагаю в більшості хатніх справ,то хоч…
-
Сайлас ще дихав мені в губи, коли двері покоїв різко розчахнулись. — Леді Віорен— Голос обірвався. Ми обоє повернули голови одночасно. І в ту ж секунду повітря в кімнаті стало смертельно холодним. У дверях стояв король. Альдрен IV виглядав так, ніби готовий був убити нас…
-
Свічки догоряли повільно. Віск стікав по срібних підсвічниках, дощ шумів за високими вікнами, а повітря між нами стало густим настільки, що кожен вдих здавався небезпечним. Сайлас дивився на мене так, ніби я була його останньою здоровою думкою. І найгірше — мені це…
-
Дощ тієї ночі був таким сильним, ніби небо намагалось втопити весь палац. Я стояла біля його дверей, поки грім розривав тишу над дахами, і ненавиділа себе за те, що знову прийшла. Але ще більше — за те, що знала: він чекав. Двері відчинились раніше, ніж я встигла…-
108 • Ongoing
-
-
Дощ почався ще до страти. Він стікав із чорних прапорів, із кам’яних гаргуйлів, із лез сокир, залишаючи на дворі палацу запах мокрого заліза й гнилої троянди. Я стояла під аркою, стискаючи пальцями холодний оксамит плаща, і дивилася, як натовп кричить від захвату. А він —…
-
108 • Ongoing
-
- Previous 1 … 3 4 5 … 42 Next
