by Сріблятко —Йошікі вже три дні не виходив з дому. Пережиті за всі ці дні небезпеки та емоції послабили його організм. Температура не спадала. Хікару час від часу приходив його навістити, але поговорити нормально так і не вдалося. Йошікі майже весь час спав, а коли просинався, не був у стані…
by Нора Снарт —Лі Юй відчував, що його ноги якісь неслухняні. Мабуть, він занадто довго був рибою і звик плавати. На початку ходьби він почувався невагомим, а кроки були непевними, але це відчуття швидко минуло, і він адаптувався. Оскільки взуття він не знайшов, то йшов босоніж. На щастя, погода…
by Rubi_Rabbit —10 років тому… — Кейт, ти знову за своє! — голос долинув звідкись. Різка біль витягла мене зі сну. Голова — на підлозі, тіло — на дивані. Чорт, як так вийшло? Я ж ніби дійшла до кімнати. — Кейт! Скільки разів тобі казати: не спи у вітальні на дивані! У тебе своя кімната. Через тебе…
by Elis_Maier —Сьогодні Бог благословив мене: місце замовлення недалеко, пригород Ньютон. Мотель із вицвілими шторами, килим кольору старої кави, адміністратор дивиться крізь мене — значить, усе як треба. Три тіла, третій поверх, коридор пахне озоном і дешевим освітлювачем повітря. Мої хлопці…
by Tay N Kongreyv —-Фелікс, ну де ти там, поквапся! – голос Чанбіна з коридору. -Вже біжу! - Йонбок швидко друкує повідомлення в месенджері та натискає стрілочку відправки. Вибігає з кімнати, тягнучи сумку та намагаючись не випустити з-під пахви куртку. -Ну, сонечко! – Бінні усміхається на всі…
by Karambolyyy —Єва Мій план використання сил Первісного з тріском провалився. Я дозволила Ерену торкатись, бити мене майже стільки, скільки заманеться, але нічого не відбулось. Лише Рошель посміялась з мене, лише синці, які сходитимуть тижнями. У Ерена доволі непогані удари. Зазвичай я мала…
by Chris_Jey —Данте причепурилась, зібрала всю необхідну зброю для полювання і вирушила в гніздо місцевих вампірів. Їх мисливиця вистежувала останні пару днів. Вона з'ясувала, що любителі людської крові ховаються в одній із старих шахт неподалік міста, і що гніздо має близько п'ятнадцяти…
by Nesheretny Andrey —Не встигло сонце ще піднятися на небосхил, а Енжел вже перебувала, сонна, на своїх білих лапах за межами лігва разом із Чорною вовчицею, яка поспіхом надягала невеликий згорток, схожий на мішечок, щільно наповнений лікувальними травами, на шию щеняті, попередньо перев’язавши…
by Karambolyyy —Фелікс — Ти справді вважаєш, що це підійде? Я був певен, що власник крамниці вже мріє нас звідси вигнати. Сумніви Фрідріха дратували й мене теж. — Так, я справді так вважаю. Це буде чудовий подарунок. — Але… воно якесь занадто просте. Просте… Кішка казала, що крамар,…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.