Розділи
-
Твоя душа шляхетною здавалась, Коли дивилась в очі я твої. Можливо, навіть трохи сподівалась, Що все обернеться немовби уві сні. Чи знала я, на що я підписалась? Ну звісно знала, правила в цій грі Геть не такі, якими уявляла Бездонні очі повні синяви. Якщо ж зізнатись чесно - я…
-
Доля хитро і так майстерно Вимальовує кожного з нас. Те, що було колись нечемним Стало прийняте у наш час. Те, що було колись не наше І хотіли, щоб було своє, Те вернулося, як і бажали, Тільки стало тепер геть не те. Як хотіла собі кохання, То й отримала - ось воно. І як був ти…
-
Ну ось все - усе, як я писала, Та інтуїція зіграла тихий хід. І як вино ключем послугувало До наших вічних сварок мовчазних. Все дуже просто й важко водночас, На роздоріжжі стоїмо з тобою. Ми попрощаємось цілунком і не раз, Бо більше не зустрінемось ніколи. В мовчанку граємо…
-
А я блукаю у твоїх очах, У них, напевно, ще не раз згублюся. Я відчуваю невимовний страх, Що хоч колись без тебе залишуся. Та варто вже змиритись з тим, Що ти не той, кого я так чекала. Від того залишився тільки дим, І вже холодна, гіркувата кава. Ти був як сонце - теплий і…
-
У вирі безсоромних авантюр П'янію, мов від келиху вина. Твої слова - напущений кутюр, А може щира сповідь і вина? Ти не простий, та й я не ликом шита, Ми находилися по лезу вже сповна. Було ще на початку ясно, що не вийде, У нас з тобою більше щось ніж гра. Хоча чому? Це ж грою не…
-
Зранку Ґевіна розбудило сонце. Сонце зійшло як завжди, і сліпуче блищало в те саме вікно, котре він досі не спромігся завісити. Він відкрив очі і з полегшенням зітхнув. Світ довкола був матеріальним, осяжним і звичним. Дерев’яні меблі, м’яка постіль, біла стеля – все на місцях. За…
-
17.6 K • Completed
-
-
21 червня 2016 рік - Думала, що ніколи не здам цю сесію, - Аня відкриває пляшку води й пропонує мені її. З ввічливості відмовляюсь. - Дарма ти, вода чудовий спосіб зняти стрес після всього цього. - Я віддаю перевагу круасанам з абрикосовим джемом. Або кремом. І обов'язково "Снікерс". -…
-
49.0 K • Completed
-
-
- Нас не врятує те, що ми стоїмо на одному місці, - шепоче Костя. Я з ним цілком погоджуюсь, бо не щодня зустрічаю монстра, який, не дивлячись на свою вагу, біжить зі швидкістю чемпіона з легкої атлетики. Але всі продовжують стояти. Спочатку трохи страшно, а потім монстр зупиняється…
-
49.0 K • Completed
-
-
- Готово! - радісно повідомляю, коли закінчую тягати дрова та інші горючі матеріали під гуртожиток. - Де там проблема із сірниками? Коля виступає вперед з каністрою бензину в руках. Він повільно підходить до центрального входу і починає виливати бензин на все, що складене навколо…
-
49.0 K • Completed
-
- Попередній 1 … 22 23 24 … 1,260 Далі