by Нана, та що Натлікс —Трактир «Кабаняча голова» смердів. Навіть не просто — а саме так, як може смердіти підвал, в якому двадцять років тримали козла, потім розчленували, забули, а потім згадали про тушку і залили підлогу вогневіскі. Повітря тут було важким, як промаслена тканина, і пахло не тільки…
by Нора Снарт —Лі Юй відчув запаморочення, але швидко зрозумів, що знову став рибою. Його план здавався ідеальним: удати втечу через вікно, людина "зникне", і залишиться тільки риба. Але він не врахував двох речей. По-перше, Принц вибив двері, що було зворушливо, але надто несподівано. Він ледве…
by Нана, та що Натлікс —Час не повернеш назад. Воду не втримаєш у долонях. А хотів би? Повернутися назад. До самого початку. Хотів би? Джеймс Джойс. «Улісс» Всі ми знаємо, а якщо і не знаємо, то зараз дізнаємося, що якийсь острів Крит, невеликий, але прибутковий шматочок туристичної Греції, був і є…
by Нора Снарт —Лі Юй відчував, що його ноги якісь неслухняні. Мабуть, він занадто довго був рибою і звик плавати. На початку ходьби він почувався невагомим, а кроки були непевними, але це відчуття швидко минуло, і він адаптувався. Оскільки взуття він не знайшов, то йшов босоніж. На щастя, погода…
by Нора Снарт —Лі Юй зрадів: виявляється, ще залишилися люди, які не підлабузнюються перед котами-повелителями! Якщо інтелект кота зазвичай на рівні дворічної дитини, то цей великий білий кіт був розбещеним малям. Усе життя він отримував усе, що хотів, і ніхто не смів йому перечити. А тут він…
by Alaida Koen —Всередині все заворушилося, варто було йому побачити цей напис трохи нерівним почерком. Не зумівши побороти власну цікавість, Сонхва розгорнув не заклеєний конверт і витягнув звідти складений кілька разів аркуш паперу. Розгорнувши його, він побачив довгий лист, написаний…
by Зореслава —- Залиште мене саму, - попрохала служниць мила жінка з втомленим обличчям і сумними, але добрими очима. Зазвичай такі жінки стають прекрасними монахинями, добрими і чуйними сестрами, до яких приходять з хворими тілами і душами. Трохи розпливчасті риси обличчя, розплилася також і…
by Kobra Anakondovna — Коли знайомий поворот до офісної стоянки нарешті з’явився, вона відчула слабке, майже непомітне полегшення, іронічно, навіть дивно, бо здавалося, що перебування в офісі було безпечнішим. Дурниці, звісно, але все навколо настільки хитке, що навіть ці знайомі бетонні стіни…
by Nazgul Khamul —«Сьогодні я зустріла дівчину, яка здається мені… цілим світом…» Я написала цей текст. І одразу стерла. Ні, я не можу такого писати своєму чоловікові. Сльози котились з очей самі і я, не соромлячись ридань, голосно схлипувала, тримаючись за руль. З динаміка долинали влучні слова…
by varna._i —Ліс розкривався поступово – як сторінки книги, які хтось повільно перегортає. Спочатку вузька стежка, потім галявина, далі невелика річка, яка дзюркотіла так, ніби нічого в цьому дивному світі і не відбувається. Уляна йшла за Боком, відчуваючи, як серце б’ється від відчуття…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.