by EasyLizzie —Минуло шість місяців з моменту, коли угода була укладена, і з тих пір Ітачі неочікувано для себе мав певні зобов’язання, які з притаманною собі старанністю виконував. На його щастя, дівчина виявилася здібною, проте просто навчити її всіх основ було недостатньо – він мав…
by EasyLizzie —Вже перевалило за опівніч, та сон ніяк не приходив. Як і завжди. Навіть один із тих нудних романів не зарадив, в результаті лишившись валятися десь кинутим на середині. Какаші вимкнув торшер біля дивана, і тепер лише місяць освітлював кімнату своїм холодним, напрочуд яскравим…
by EasyLizzie —Какаші намагався бути надто зайнятим, щоб про щось думати. Тут, на його кухні, де ранкове сонце вже нагріло підлогу, а вітерець із прочиненого вікна дарував приємну осінню прохолоду, тепер лунав монотонний хрускіт кавових зерен, які він молов вручну. Це був подарунок Гая на день…
by EasyLizzie —Серед виточених вітром в округлі фігури будівель не було і натяку на зелень. Селище, заховане в каньйоні, оточене пустелею та розжарене на сонці, з перших хвилин непривітно зустріло мандрівників. І з плином довгих, спекотних днів ця ворожість лише повільно наростала. Чунін з…
by EasyLizzie —– Я не піду. – Пане Ґізо… – Тецу, кого ти мені привів? Дівку з дитиною?! Ренджі кашлянув в кулак і тихо пробурмотів: – Мені сімнадцять… – Мені до сраки, малюче! Пан Ґізо, ні, старий дідуган Ґізо виявився ще тою скалкою в дупі. А до того ж набагато меншим та сухішим, ніж…
by EasyLizzie —Людська природа направду дивовижна, бо хто б ще міг спробувати одним єдиним масовим заходом розрядити напружену атмосферу після всіх тих жахливих речей, що сталися за рік? П’ята не пошкодувала ресурсів, щоб спланувати щось феєричне, наче це дійсно стратегічно важлива для…
by EasyLizzie —Вона прокинулася незадовго до того, як батько мав би її розбудити, коли сонце вже проривалося в кімнату крізь щілину між шторами. Акане простягнула руку, підставляючи її під промінь, і мерехтливі пилинки закружляли в теплому світлі, сполохані її рухом. Гарно. День має бути…
by EasyLizzie —Була майже п’ята ранку, тож, звісно, він вже не спав. Копирсався у холодильнику в пошуках чогось, що згодилося б на сніданок, коли в двері постукали. За старою звичкою Какаші почекав, доки звук повториться, бо іноді прикинутися, що нікого немає вдома, – це найкраще рішення. Стукіт…
by EasyLizzie —– Слухай, хлопче… Це звучить доволі серйозно. Какаші не пам’ятав, коли востаннє розповідав щось настільки довго та детально. Останнім часом алкоголь спонукав його говорити більше, ніж планувалося, і майже моментально після цього він шкодував про все сказане. Але зараз, сидячи…
by EasyLizzie —Якби не хрипке, ледь чутне дихання, вона здавалася б мертвою. Кров на одязі та шкірі висохла огидною коричневою кіркою, а з волосся стирчало лісове сміття. Какаші потягнувся до неї та обережно дістав довгу соснову голку, що заплуталася в брудних пасмах. Він стояв над ліжком і…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.