Розділи
-
Розділ двадцять перший — Ти… — власник шинку нервово ковтнув повітря. — Ти розтрощив мій заклад, розігнав усіх моїх клієнтів, одного навіть… вбив… І… і… — він безпорадно розвів руками перед Драко. — Влаштував тут повну вакханалію! Драко стояв мовчки, вислуховуючи цю…-
203,3 K • Ongoing
-
-
~ Спогад 4 ~ Вересень 1996 року Кабінет зіллєваріння, Гоґвортс Урок зіллєваріння. Герміона, Гаррі й Рон сиділи в кабінеті, що колись належав Снейпу. Підвал, на диво, вже повнився випарами та химерними запахами різноманітних настоянок і зіль. Вони чекали на професора…
-
203,3 K • Ongoing
-
-
Розділ двадцятий Ранок. Світло з вікна повільно заповнювало кімнату, ковзаючи по стінах і підлозі. Воно торкнулося її обличчя крізь напівзаплющені повіки. Тепло ледь відчутно затрималося на шкірі. Герміона ворухнулася, відчуваючи, як день обережно повертає її до тями. Вона…
-
203,3 K • Ongoing
-
-
Розділ вісімнадцятий 19 січня 2005 року Околиці Нормандії, Північна Франція Герміона різко розплющила очі, хапаючи ротом повітря. Тіло тремтіло — і вона й сама не могла сказати, від чого більше: від холоду чи від спогадів, що ще не встигли розсипатися після сну.…
-
203,3 K • Ongoing
-
-
~ Спогад 1 ~ 1 вересня 1996 року Гоґвортс-експрес — Герміоно, він один з них, — твердо мовив Гаррі. — Я в цьому переконаний. Стривожений голос Гаррі змусив Герміону відірвати очі від примірника. Зустрівшись із його рішучим поглядом, вона зрозуміла: так просто він…
-
203,3 K • Ongoing
-
-
-
ЧАСТИНА ІІ ЗРАДНИК Коли розлучаються двоє, За руки беруться вони, I плачуть, і тяжко зітхають, Без ліку зітхають, смутні. З тобою ми вдвох не зітхали. Ніколи не плакали ми; Той сум, оті тяжкі зітхання Прийшли до нас згодом самі. – Генріх…
-
203,3 K • Ongoing
-
-
Розділ шістнадцятий — Ти що хочеш? — Я мушу терміново поговорити з ним. Наодинці. Джіні витріщилася на неї так, наче Герміона щойно зізналася, що збирається добровільно стрибнути в пащу дракону. — Ти ж не серйозно… — видихнула Джіні. Герміона мовчала. Цього було…
-
203,3 K • Ongoing
-
-
Розділ чотирнадцятий Кілька днів потому. Герміона щосили дерла шкіру старою жорсткою губкою, ніби могла стерти з себе паніку, що вп’ялася в тіло, наче друга шкіра. Вона терла плечі, руки, груди — швидко, ривчасто, майже до болю, ніби могла змити тривогу, яка душила її щоразу,…
-
203,3 K • Ongoing
-
-
Тіло боліло навіть тоді, коли дівчина робила вдих, тому навіть відкрити очі видалося ще тією каторгою. Але коли Келлі все ж розплющила їх, вона майже нічого не бачила. Піднявши руку до обличчя, змогла роздивитися лише силует долоні. Зрозумівши, що в місці, де вона перебуває, немає…-
11,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 9 10 11 … 20 Next
