Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Куди ми їдемо?

Він не мав бути там. Але він був. Генк там був, Генк жбурляв з їхнього шляху камені, відламані кимось до того від барикад, Генк гамселив тих, хто завзято бився з ними, генк вчився розрізняти кольори на новому рівні, аби побачити в напів темряві голову цього клятого лідера. Генк знав Коннора. За цей короткий проміжок часу […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

В’язень

Драко Крізь металеві ґрати прорізаного в майже метровій завтовшки стіні віконечка, до камери завівав легенький гарячий вітерець. Він обпікав своїм подихом і так спечені риси в’язня. Колись сяючи бліде обличчя з холодним, насмішкуватим, проте живим поглядом, нині нагадувало стерте вітром лице безхатька. Збляклими очицями він вдивлявся в височінь, наче очікував на сову з листом. Потріскані […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Жінки, вірш

Жінки, Високі та низькі, Широкі та стрункі. Вас мільйони, Вас багато Кожна з вас прекрасна, Кожна з вас є унікальна. В когось, волосся шовковисте, Хтось розумна і кмітлива, Хтось сильна духом, або тілом Хтось художниця, письмениця, А хтось… звичайна, І звичайна теж є унікальна, Бо по своєму прекрасна. Вас мільярди, Вас багато Кожна з вас […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

В формі людей

Глава 2 Обидва прокинулися від будильника, на диво, тіло Миколи було в звичному стані. Тарас цьому зрадів.  — Твоє тіло повернулося.  — Так, тоді я піду на пари? — Хм, краще полежи.  — А модульна контрольна? Він же потім не дасть нормально переписати, ти ж знаєш.  — Правий.  — Тоді ми разом підемо?  — Так, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Перше перетворення

Глава 1 Це був Миколин день народження, йому виповнювалося 20, вони влаштували невеличку вечірку в гуртожитку. Микола з усіма радо спілкувався, найбільше йому сподобався подарунок Тараса, і то зрозуміло, бо хлопець проморочив йому всі мізки, постійно заводячи в магазин і тикаючи на фігурку, кажучи, що після отримання стипендії одразу купить. Людей було небагато, чоловік зо […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Трейлер

Хлопець втомлений прийшов додому він влігся на диван, а рюкзак закинув куди подалі. Він був жахливо втомлений після роботи. «Знову ці люди»подумав він. «Які ж вони тупі і безглузді, ненавиджу людей, одного тільки його кохаю. Ця сволоч, довго буле по магазинам шастать, шопоголік йобаний, мої гроші тратить!!!». Хлопчина видихнув і почав приймати свій лик інопланетної […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 14

Марія, я, Даниїл та Агнета були у медичному пункті академії, чекали, поки Анастасія прийде в себе. Дівчина сильно панікувала, тому я її заспокоював. Даниїл став збентеженим в моїй присутності. Що ж, я розумію його. Мені потрібно було не відповідати йому тоді, але я не міг. Так, забули. Неначе вперше мене хтось цілує по п’яному. Веселі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 1

Стрілки годинника зустрілися на двійці, та постатям на кухні зараз було зайвим намагатися роздивитися його у темряві. Холодне вуличне світло проникало до приміщення крізь вікна, підсвічуючи осіб в приміщенні так, що вони скидалися на двох примар. Рука потягнулася до перемикача на стіні, але клацання не пролунало. Й далі вони стояли, оповиті нічним мороком й сяйвом […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

4

Водяний упир прокинувся від зайвого шуму в коридорі. Хтось по ту сторону ніяк не міг зачинити двері, постійно стукаючи ними. Підвівшись Рейн пішов у бік порушника. Біля своєї кімнати Дроп їбався із замком. – Ох, чорт, налякав. – Дьюдроп ніяк не очікував побачити когось в таку рань. – Що ти ними бахкаєш, спати заважаєш. – […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

мурашки течьо і дзьона: захлплююча оповідь

течьо був звичайнісінькою, жалкою сошкою в світі. лише трохи більшою, ніж пилинка. він був мурашкою. чорненьке тіло з кружечків, тоненькі лапки, оченята і мордочка з кусалкамі. він сам знав, який нікчемний, яке у нього жалюгідне життя і що якщо він помре ніхто навіть головою не поворухне. одного разу, з такими невеселими думками він йшов по […]FavoriteLoadingДодати до улюблених