Глава 1
Це був Миколин день народження, йому виповнювалося 20, вони влаштували невеличку вечірку в гуртожитку. Микола з усіма радо спілкувався, найбільше йому сподобався подарунок Тараса, і то зрозуміло, бо хлопець проморочив йому всі мізки, постійно заводячи в магазин і тикаючи на фігурку, кажучи, що після отримання стипендії одразу купить. Людей було небагато, чоловік зо п’ять. Впринципі, це були всі з ким він близько спілкувався. Звісно на вечірці був алкоголь, але як тільки Микола зробив ковток, в очах спочатку потемніло, і він для того щоб не впасти сфокусувався на стінці. Згодом він почав бачити перед собою невідомих істот, що посміхалися йому і манили до себе. Він розумів, що це не правда, але він це бачив. Тарас помітив, що Микола витріщився на стінку, він навіть не надпиваючи, відставив бокал. Алкоголь, Тарас і Микола обирали самі, тому Тарас був упевнений, що вино не отруєне. Хлопець сів ближче до Миколи і обійнявши його, запитав.
— Ти як? Все добре?
Микола замотав головою.
— Тарасе, я бачу перед обличчям якихось істот.
Тарас налякався, але швидко зорієнтувався, що потрібно, щоб всі пішли.
— Люди, перепрошую за незручність, але Миколі погано, можливо краще буде припинити вечірку. Як мінімум ми далі святкувати не взмозі.
— Миколо, потрібна допомога?
Микола не відповів.
— Я думаю я справлюся сам.
Так всі і розійшлися. Тарас обійняв Миколу. Він взяв його за обличчя і глянув у вічі.
— Ти як?
Микола зосередився на його очах.
— О, я бачу тебе, а не цих дивних істот, хоча все одно відчуваю їх присутність
Тарас ніжно тримав Миколу за обличчя. Подав йому води.
— Випий.
Микола випив. Йому трохи полегшало.
— Ооо, воно пропало.
Тарас посміхнувся.
— Я радий, тоді будемо спатки?
— А як же алкоголь і гулянка?
— Миколо, боюся, але краще тобі поспати. Відсвяткуємо, коли тобі буде добре. Попробуй заснути, а я піду в душ.
Так Тарас і лишив Миколу в кімнаті, пішовши.
Хлопець лежав на ліжку і втупився в стелю, перед очима він бачив якихось невідомих істот, що кричали йому, що його термін закінчився. Тут у кімнату зайшов його сусід, Тарас, що повернувся з душу він підійшов до Миколи.
— Знову галюни?
Микола не звернув уваги на хлопця, той сів йому на пресс і глянув йому в обличчя.
— Микола!
Хлопчина не озивався, той схопив його за лице і глянув йому у вічі.
— Микола!
Микола глянув на нього.
— Знову? Галюцинації?
— Тааак, я знову бачив цих невідомих істот, які кажуть, що мій час закінчується.
Раптом, Тарас помітив, що з другом щось не так, обличчя побіліло, виросли ріжки, хлопчина почав терти очі, думаючи, що то вже у нього проблеми з мізками. Микола почав оглядати себе він теж відчув деформацію тіла, він почав рухати хвостом, що тільки, що в нього з’явився. Тарас мотав головою, закривши очі. Микола схопив його за лице і ненароком дряпанув обличчя, нігтями, які тільки виросли.
— Заспокійся, здається справді моє тіло видозмінилося. Це не галюни.
Рудий розплющив очі і глянув на нього, перед ним був його друг, але не такий, як завжди.
— Ти ж мене не боїшся?
Рудий мотнув головою, взяв антисептик, який стояв на столі, і бризнув на подряпину.
— Ммм, а ти можеш встати, хочу тебе повністю роздивитися.
Микола кивнув встав і підійшов до дзеркала, сам також роздивлявся себе. Рудий зітхнув.
— Тепер я ще нижче, ти зараз напевно, метри 2 зростом, сам по собі 1,90 так тепер ще вище. І ще плюс ріжки, і твоє шкіра і волосся, вони стали білими. Хвіст, ти ним рухати можеш?
Микола хвостом погладив хлопця по голові. Той йому всміхнувся.
— Значить можеш. Ти такий красивий. Ти до цього був красенем, а зараз твоє побілівше волосся і шкіра просто вражають мене. Можна я доторкнуся ріжок?
Микола сів і нахилив голову Тарас почав обережно погладив. Микола від цього почервонів, він відвів очі.
— Боюся не треба, це ерогенна зона.
Тарас зітхнув.
— Знаєш, що Микола, я дивлюся на тебе і все більше ти мені до вподоби, за півроку життя з тобою ми жодного разу не сварилися, мені здається, ми підходимо один одному, я тебе кохаю.
Випалив Тарас. Микола почервонів, дивився прямо у вічі Тарасу. Він соромився і був в шоці. Він обійняв Тараса.
— Знаєш, ти мені теж подобаєшся, але я боявся, щоб ти мене не кинув з цими ілюзіями і перетворенням, правда не знаю, як тепер повернутися назад.
Тарас зітхнув.
— Ти мені таким звісно подобаєшся, але боюся, в універі не зрозуміють, завтра на пари краще не йди, я скажу, що захворів, може якось повернешся в свій стан.
Тарас обійняв і прижався. Він сів на коліна Миколі.
— Тобі напевно тісно в одязі, можеш роздягнутися.
Микола скинув футболку і ліг. Тарас влігся на нього. І до цього вони могли обніматися, але так ліг він на нього вперше. Микола посміхнувся і погладив по голові.
— Приємно, може трохи заспокоюся і все повернеться на місце.
Тарас всміхнувся притягнув до себе і дивлячись у вічі спитав.
— Можна?
Микола кивнув. І Тарас почав його цілувати в губи, хлопці цілували один одного все глибше, насолоджуючись один одним. Рудоволосий розглядав коханого.
— Такий білий, довге волосся, і ці ріжки, стоп у тебе немає сосків.
Він взяв руки хлопця і роздивлявся нігті.
— Яка краса, а дозволиш повністю роздивитися твоє тіло?
— Що роздягнутися перед тобою?
Запитав, червоніючи Микола. Тарас всміхнувся.
— Я сам роздягну.
— Ууу, ну давай.
Хлопець стягнув штані і помітив, що тіло не мало жодної волосини, було гладесеньке. Він зняв з Миколи труси і здивувався.
— Микола! Ти бачив?
— Що?
— У тебе яєць нема!
— Зачекай!
Микола сам нахилився і здивувався, він уважно роздивлявся себе і свої ноги, ступні яких, значно подовшали.
— То виходить я не можу запліднити?
— Напевно…
Микола всміхнувся і витягнув язик з рота.
— Глянь!
Язик був подвійний.
— Твоє це тіло, це скарб.
Хлопець почервонів.
— Може мені теж роздягнутися?
Микола почервонів.
— Я не проти, але боюся, тоді цей вечір закінчиться задоволенням…
Тарас всміхнувся і скинув футболку, його тіло було все в ластовинні.
Микола всміхнувся і почав досліджувати цого тіло язиком, а Тарас уважно роздивлявся тіло хлопця.
— Знаєш Миколо, твій меч, більший зараз ніж у людей, напевно.
Микола кивнув.
— Він збільшився на сантиметрів 10.
Тарас здивовано глянув на Миколу , сидячи в нього на пресі.
— Хммм, тоді це сьогодні, атракціон не для мене, я спочатку, звичайний твій вставлю, а потім цей, на 35 сантиметрів.
Микола продовжив язиком досліджувати тіло хлопця. Тарас роздягнувся і всміхнувся.
— Подобається?
— Оооо, ти навіть тут рудий, і ластовинячко, це так мило!
— То що Микола, перевіримо все таки, що у тебе за ріжки?
Тарас пересів над головою Миколи і почав терти ріжки руками. Микола тихо стогнав від насолоди, трохи прикриваючи рота.
— Що настільки приємно?
Він заснув палець всередину ріжок. Микола глянув на нього.
— Мммм, всередині ще приємніше, не знаю навіщо вони, але це так гаряче.
Тарас кивнув.
— Ти збуджений, я це бачу.
Микола спустився язиком до прутня Тараса і почав його лизати. Хлопець закотив очі.
— Мхамх, може все таки спробувати, але тоді я завтра не встану.
Микола кивнув, на вулиці було геть темно і холодно, а тут затишно і гаряче.
— Цікаво, а можливо довести тебе до оргазму, тільки чіпаючи ріжки?
Микола всміхнувся.
— Спробуй. А я язиком тобі зроблю приємно. Лягай мені на лице.
— Ттти мені відсмокчеш?
Микола посміхнувся і кивнув. Той сів йому на обличчя, і Микола взяв потак до рота. Він почав активно працювати язиком, приносячи задоволення партнеру. Той же у свою чергу тер, цілував і облизував ріжки коханого. Микола все активніше працював язиком, сам все більше збуджувався, від пестощів ріжок. Хлопець проник язиком всередину ріжок. Микола ахнув і продовжив працювати язиком. Тут раптом Тарас трохи відчув іншої рідини в ріжках. І провів пальцем, трохи збираючи її. Микола кінчив від насолоди. Тарас посміхнувся, Микола продовжував працьвати язиком, і врешті решт, Тарас теж кінчив.
— То виходить ти можеш кінчати ріжками?
— Сумніваюсь, що то кінча, скоріше слиз.
Тарас всміхнувся і погладив ріжки, він влігся поруч на груди і вимотаний так і заснув, Микола обережно взяв одіяло і накрив коханого. І сам невдовзі заснув.
Додати до улюблених