Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Ever after

Маомао втягнула носом солодко-терпкий аромат столиці. Тут мало що змінилося: пишні ринки, галасливі вулиці, химерна привабливість району розваг. Як давно вона не була вдома? Трохи більше року, але здавалось, минула вічність. Кажуть, будь-яка подорож закінчується народженням нової версії людини: ти набираєшся знань і досвіду, зустрічаєшся з перешкодами, з якими в звичайному житті ніколи не мав […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1

примітка: оригінально опубліковано на ao3 *** Вода у ріці ще тримала слабке тепло. Ірука обережно спустився порослим травою схилом та знайшов клаптик на березі, що не сповзав вогкою, замуленою землею у потік. Опустився навпочіпки, відчуваючи біль від тривалого напруження м’язів в усьому тілі, від западинок на потилиці, де череп з’єднувався з хребтом, до п’ят. Підвечірнє […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Запах білого бузку

Діне, ти зав’язав білу мереживну стрічку на моїх очах. Ти сказав не дивитись.   А тепер твої губи на моїх колинах, і як я маю втриматися?   Ти завжди просиш неможливо. Ти завжди вимагаєш щось від мене. Водиш як ото зараз із мережевим на обличчі по кімнаті наче блуд. Водиш по кругу. Тримаєш за долоню […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Цикл

Тримайся старих берегів і того трухлявого причалу. Слухай шепіт прибою і думай про похорон. – Мій? – А чий же ще? Чекати смерті, коли твоя душа вже забута, але кинутися до хвиль ти не можеш. – Чому? – Бо не прийме тебе. – Хто? – Не задавай дурних питань. – Хвилі? – Вони то тебе […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вечір

Пізній вечір.  На вулиці вже засвітилися ліхтарі, машини увімкнули фари. Місто перетворилося у зоряне небо. Де за кожною цяточкою світла ховається історія. І тільки в одному віконці не було видно світла. Ні, господарка ще не спала. Вона просто перестала бачити це зоряне небо, хоча й досі залишається його частинкою. Що ж може подивимось уважніше, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

І

Запечатаний Темно. Темно і тісно. Хоча він навіть не міг рухатися. Він лежав посеред пустки в якомусь гробі, а його тіло було штучно введене в коматозний стан. Він вже купу часу провів у своїй підсвідомості. Хлопчина давно перестав рахувати дні. Він збивався, починав знову, ще раз збивався з рахунку і починав наново. Та коли пройшло […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Хочу більше ніж одну ніч

Оригінал: https://archiveofourown.org/works/38428030 Опис: Невдалі спроби Дабі залицятися до симпатичної моделі – “ексхлопця” Спіннера – Яструба. – Ти не можеш просто так приводити своїх коханців на базу, – Дабі знову повторив, а Компрес хихикнув за його спиною. Спіннер виглядав абсолютно розлюченим. – Він не мій “коханець”, він мій друг, з яким я переспав одного разу дуже […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1

Ти не зможеш знову повернутись на початок Ми так гарно зруйнували все що ми пережили Ми усіх послали нахуй, ми усіх перемогли Але так і не знайшли, свого місця не на клаптику землі «Ти не можеш» by pqrs   *** Дорослий Волдеморт був страшним і гучним. Зелений як лікарня з онкохворими, синій як мертвець з […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Весняний фотосет

Колтон Кнайт (ОС)/Фрея Хавторн (ОС) Двоє студентів одягались у вуличний одяг. Фрея хотіла оновити колекцію фото. А весняний ліс був прекрасним місцем для цього. І оскільки Колтон зараз був у неї в гостях – став її партнером. — Ти взяла ключі від квартири? — запитав хлопець. Фрея кивнула, паралельно взуваючи кеди. — Виходимо. *** Ліс […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1))

Ця посмішка, бош, таку посмішку не запам’ятати гріх, вона як вишнева пляма на кофті в’їстся у тканину і не відпереш. Кутики роту, що розпливаються у переможній посмішці, якби Мінхо знав, якби він лиш знав, що приховує ця посмішка. – Я тренер з фехтування, а це мої учні. До речі, це Лі Мінхо, мій найкращій учень […]FavoriteLoadingДодати до улюблених