Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Нова локація

З чого почнеться моя розповідь. Гарний хлопець 18 років. З блідим обличчям, русявим волоссям,зібраним в хвіст, сидячи в своїй кімнаті зосереджено читав літературу. То спаде щось на думку, засмутиться, то подумає, повеселішає. Та не читав він тої книги, в своїх думках потонув та сам з собою веде монологи. — Éліас! Поїж хоч щось, сидиш в […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

А раптом щось не так

Ештон прокинувся. Все тіло затекло. Підлога тверда, ще й відчуття, ніби з будуна. Ештон все ще не відкрив очі, тому що розліпити їх – завдання не з легких. І в цей момент щось залоскотало обличчя. І усвідомлення, що це волосся Мерін – вимело всі негативні відчуття з його сприйняття. Його рука лежала на її оголеній […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 5 – Ти мене розумієш?

Після розмови з лікарем ми з батьками вирушили додому. Мама доглядала мене, щоб не сталося зворотнього. Тато на моє прохання дошкуляв поліцейським і в різні бюро, щоб відшукати Курапіку. Але ніхто про нього нічого не знав і не чув після зникнення, адже минуло вже не мало часу, близько чотирьох місяців, а у поліції і так […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

Яскраве та водночас разюче світло вдарило в лице. Незадоволено скривившись я відкрила очі злісно жмурячись. – Яка холера відкрила вікно у палаті? – це перше що спало на думку. Але як тільки шестерні в моєму мозку нарешті нормально запрацювали і я зрозуміла що перебуваю вдома у своєму ліжку, то від радості підстрибнула, але так що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 4 – Лікування

Після цих подій мені було дуже важко сприймати реальність. Я часто плакала, зривалася на рідних, мені було неймовірно погано. Курапіку так і не знайшли. Його ще довго шукали поліцейські, бо ми просили, але незабаром, як і передбачалося, Курапіку оголосили зниклим безвісти. Похорон батьків коханого. Це було дуже довго, я думала, ця процесія не закінчиться ніколи. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 3- Мрія

Ранок Годинник показував 9:01. Як добре, що сьогодні вихідний. Я лежала на дивані. Поруч нікого не було. Я трохи стривожилась. З кухні долинав якийсь шорох. Я одягла капці, що лежали біля дивану і попрямувала на солодкий запах, що долинав до мене звідти. На кухні було трохи неприбрано: яйця, борошно, молоко та інші продукти стояли на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 2 – Ейфорія

Дощ посилився, і ми почали бігти. Сміх голосно лунав по шибках старого містечка. Ці емоції, ця ейфорія поруч із коханою людиною. Моя блузка повністю промокла, парасолька вже не рятувала. Ми бігли як тільки могли, але чомусь це було страшенно весело! Його усмішка була найважливішою для мене на той момент… Було так холодно, але так добре […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 1 – Спогади

Японія. 2001 рік. Весна була в самому розпалі. Погода була сонячна, а сакура мило цвіла біля дороги, люди кудись бігли. Я поспішала на перший урок. Мені було шістнадцять і я була наївною школяркою, яка тішилася своїми мріями. Я зупинилася біля магазинчику з напоями, щоб купити собі щось від спеки. Тоді ми й зустрілися… Гарний хлопець […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Теорія Великого вибуху та початок нашого Всесвіту.

Всім привіт. Сьогодні в мене перший день відпочинку після довгого та тяжкого року (шкільного), і я вирішила розбавити свою “діяльність” та написати статтю. Сьогодні вона буде на тему “Теорія Великого вибуху та початок нашого Всесвіту”. Якщо такий формат сподобається, то в наступні рази теми будуть ще цікавішими.   Теорія Великого вибуху.   Ви, мабуть, не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Друга місія

“Терористи-байкери намагаються підірвати міст із перехожими” – чулося з телевізора, що був увімкненим на повну гучність, у забігайлівці. Чого вони хочуть? Хтось врятує нас від них? Хтось здатен зупинити їх? Як би сильно мені не хотілося спати, але на ці питання судилося відповісти мені, бо це мій “хліб із маслом”. Допиваючи свій безалкогольний мохіто, я […]FavoriteLoadingДодати до улюблених