161 Results with the "Історичне" genre
- Фанфік
Манівцем у майбутнє
Коли надії на майбутнє вже немає, можна довірити своє життя незнайомцю. Хосок не міг передбачити, що цей незнайомець і є його майбутнє.- 4.2 K • Sep 21, '22
- 3.6 K • Sep 25, '22
- 4.1 K • Oct 4, '22
-
-
Розділ
Війна
Хочу забути цей рік, Як страшний сон, Він для мене був, мов часпік, Я все поставила на кон. Три двійки і нуль, Це було кінцем початку, Пролетіло занадто багато куль, Зачепивши ту юну солдатку. Ракети летіли мимовільно і швидко, Руйнуючи ті нові будинки, Для мене було…-
751 • Ongoing
-
-
Розділ
Новий друг?
Після того, як гість поїхав, Бохан ходив наче кіт сметани об'ївся. Тому і ми змогли трохи розслабитись. До кінця дня ми спокійно попрацювали та пішли відпочивати. - Яка сьогодні історія буде?- спитав Хепін коли ми вже розійшлись по своїм камерам. - А про що ви сьогодні хочете…-
20.9 K • Ongoing
-
-
Розділ
Дивна історія
Пройшло два тижні, сьогодні планувався бал, Вікторія дуже хотіла побувати там тому що це такий казковий та атмосферний захід. Плац готували до приїзду гостів, кімнати прибирали з самого ранку. * * * Близько шести вечора почали прибувати гості, на їх каретах і палац поступово…-
4.3 K • Ongoing
-
-
Розділ
13. Крізь імлу
Вони вирушили на світанку — ще до того, як сонце зійшло з-за гірських хребтів, розмальовуючи край неба золотом. Пан Дзіньши, пан Ґаошунь, Басень, кілька охоронців, Ломень, і звісно ж вона сама. Минулого вечора, почувши її розповідь про існування протиотрути, пан Дзіньши і пан…-
19.4 K • Completed
-
-
Розділ
prologue.
— Дякую вам за віддану службу королівству. Ваша служба короні буде рясно поблагословлена. — Коли ж ми говоримо про винагороду, чи можу я наважитися вибрати її сам? — подає голос Чонгук, не зводячи очей від підлоги. — Прошу, генерале, — король злагідливо веде рукою,…-
13.1 K • Ongoing
-
-
Розділ
Розмова
Гурт віддавши коней джурам направився до зали. Аж раптом гетьман вирішив завести стару пісню: " Й досі тобі цей кінь служить? " – він поглянув на Олену й посміхнувся. – Й по сей день, – спокійно відповіла та. – Пам'ятаю, як ти раділа йому, коли я вернувся з походу від татар, забрав…-
1.3 K • Ongoing
-
-
Розділ
Перша ніч разом
- Любі мої придворні, пора нашим прекрасним молодятам йти до спальні. Побажаємо їм солодких снів. – прогримів король. Керуючий балом декілька разів вдарив посохом об підлогу і музика стихла. Це був сигнал до закінчення свята. Декілька шанованих придворних зажадали пройти разом…-
4.2 K • Ongoing
-
-
Розділ
1. Нова жертва
Чорний туман зник так само раптово, як і з'явився. Ірина Шевченко, двадцятирічна студентка-історик, побачила, що стоїть в залі великого маєтку, оздобленого мармуром і позолотою. Вона кинула швидкий погляд на оздоблені ліпниною і позолотою білі стіни й помітила в кутку колону, з…-
5.9 K • Ongoing
-
- Попередній 1 … 7 8 9 … 17 Далі