4560 Results with the "Ч/Ч" warning
Визначення: стосунки чоловік/чоловік
-
Розділ
Падіння чи вознесіння
Від лиця Ісуса Рай готувався до відпустки батька, принаймні так мені здавалось. Херувими метушились довкола, перевіряючи впорядкованість всього що було впорядковано віками. Взагалі не розумію сенс перевіряти це все, хоча з іншого боку в рядах янголів затесався і пудбкрював…-
2,8 K • Ongoing
-
- Фанфік
Море, вітер і сонце
Ти можеш довіритися йому/їй у будь-якій ситуації. Головне не боятися і відпустити погані думки -
Розділ
Через тебе
Ще на етапі підготовки до набігу монстрів, Кая знав, що стоятиме один. Це майже не хвилювало його. Йому не вперше було виходити в бій самому. Не вперше його руки тремтіли від страху. Він звик, пристосувався до цього відчуття. Він знав, що страх добре перекривається бездумною…-
1,3 K • Completed
-
- Фанфік
Почуття
Мене звати Тока Кришима. Мені вісімнадцять. Я живу в Місоті. Маленькому, тихому містечку, де час, здається, тече повільніше, ніж у будь-якому іншому місці. Це місто, де тиша звучить голосніше, ніж будь-які слова. Тут немає гучних клубів чи кінотеатрів, немає людних вулиць, залитих неоновими вогнями. Тут навіть вітер рухається повільно, ніби йому теж нікуди поспішати. Єдине місце, де відчуваєш, що світ може бути іншим, куди можна втекти від сірості буднів, озеро, яке всі називають «Блакитне око». Коли я дивлюся на нього, то думаю якщо придивитися достатньо довго, може, воно віддзеркалить небо, в якому я хотіла б жити. Його глибина мов таємниця, яку воно нікому не розкриває, навіть тим, хто приходить сюди щодня. Я живу з бабусею та дідусем, Аято та Кохаро Кришима. Наш двоповерховий будинок стоїть майже в центрі міста. На першому поверсі маленький магазин із дрібничками та гараж, на другому наш теплий дім, де завжди пахне свіжозавареним чаєм. Але так було не завжди. Колись ми мешкали в Токіо, у п’ятнадцятому кварталі, та одного дня через борги моєї матері нам довелося залишити все й переїхати сюди. Я пам’ятаю той день до дрібниць він змінив моє життя назавжди. Про батька я не знаю нічого. Мати залишилася в Токіо, будуючи своє життя без мене. На мій вісімнадцятий день народження вона подзвонила лише для того, щоб сказати, що я її найбільша помилка. Після цього я більше не чекаю дзвінків. Відтоді й до цього дня моїм світом були бабуся та дідусь. Вони дали мені все, що мали, і навіть більше. З повноліттям я отримала свободу, ту про яку багато хто мріє. Жити, як хочеш, гуляти з ким хочеш, ходити куди заманеться, залишатися в кого завгодно, повертатися тоді, коли заманеться. Але для мене ця свобода виявилася порожньою. Свобода… Чому ж вона така холодна? У мене є лише одна близька подруга, Інно. Вона працює й уже давно живе зі своїм хлопцем Брендоном, тож бачимося ми рідко. Коли я пишу їй: «Давай зустрінемося», вона відповідає «Не можу. Робота. Може, наступного тижня?» І цей «наступний тиждень» завжди десь попереду. Я навчаюся на фотографа. Моє навчання непостійне, більшість пар проходить онлайн, екзамени завжди перед канікулами, а решта занять займає лише кілька днів на тиждень. Інколи думаю, що екран монітора бачу частіше, ніж людей. Можливо, я теж перетворююсь на фотографію: статичну, без руху, без життя. І хоча я можу робити все, що заманеться, життя стало настільки безбарвним, що єдина моя справжня розвага це мотоцикл Kawasaki 250. Я купила його після зими, коли отримала права та назбирала гроші, працюючи в магазині. За свою роботу я отримую невелику зарплатню, але саме завдяки їй змогла здійснити цю мрію. Коли їду трасою, вітер б’є по тілу, і тоді мені здається, що я тікаю. Але від чого? Та навіть із мотоциклом дороги моїх днів залишаються самотніми. Іноді я зупиняюся посеред дороги, знімаю шолом і дивлюся вдалечінь. Немає з ким поділитися думками, немає тих, хто почув би мене до кінця. Іноді здається, що моє життя це безкрая траса, якою я їду сама, не знаючи, де зупинюся. Може, колись хтось поїде цією дорогою разом зі мною. А поки що тільки я, асфальт і нескінченний шум мотор. - Фанфік
Союз двох химер
Останні десять років життя Северуса Снейпа були сповнені злетів і падінь: він посварився з єдиною подругою, утратив батьків, зв’язався з не найкращою компанією. А тепер іще й Мародери не дають йому спокою навіть після випуску з Гоґвортсу! Опісля чергової сутички з тутешнім «ґрифіндорським зоопарком» Напівкровний Принц ближче знайомиться з новим знайомим — тим самим, хто останньої миті зупинив його, коли він уже був готовий…- 1,3 K • Жов 30, '25
-
-
Розділ
1
Юнґі таємничий та замкнений. Юнґі не любить людей. Юнґі був явно не з тих легковажних хлопців. Ну, тих, які по п'ятницях у клубах чіпляють різних дівчат чи навіть хлопців. З якими замикаються у вузькому туалеті, притискаючи їх до холодної стінки, стискаючи обличчя масивною…-
21,8 K • Ongoing
-
-
Кенто Нанамі вийшов із адміністративного корпусу Токійського університету та, зосереджено звіряючи маршрут на телефоні, попрямував до будівлі, де мала відбутися його перша лекція на новій посаді. Він був упевнений, що рухається в правильному напрямку - він же слідував…-
556 • Ongoing
-
- Фанфік
Маленький гріх
Усі демони світу не могли передбачити таке. Навіть Кроулі не зміг, хоч і мав би… Мав би здогадатись, що в кожного праведного ангела, рано чи пізно, віднайдеться бодай маленький гріх. -
Розділ
Шрами минулого
Тимур сопе у шию Назара. Інший міцно обіймає його. Шоста ранку, вони втомлені, але задоволені. На вулиці тиша, дуже рідко проїжджають машини. У кімнаті чути лише цокання годинника. Назар читає новини у своєму телефоні, поки його не відволікає тихий стук у двері. Через якусь мить, у…-
71 • Ongoing
-
-
Розділ
1.Початок
Снейп сидів за столом у своїй лабораторії, поглинений роботою. Прокляті зілля! Ось уже цілу годину він намагався завершити складний етап створення нової версії зілля для відновлення життєвих сил, і все одно нічого не виходило. Його спроби створити нову прибуткову жижу не давало…-
80 • Ongoing
-
- Попередній 1 … 12 13 14 … 18 Далі
