Розділ 2. Берта: королева без короля

– Залиште мене саму, – попрохала служниць мила жінка з втомленим обличчям і сумними, але добрими очима.

Зазвичай такі жінки стають прекрасними монахинями, добрими і чуйними сестрами, до яких приходять з хворими тілами і душами. Трохи розпливчасті риси обличчя, розплилася також і фігура. Видно було, що жінка народила багато дітей.

Колись, дуже давно, ще в дитинстві, Берта мріяла стати монахинею. Нянька дівчинки, зітхаючи, часто говорила, що у маленької графині занадто добре і чуйне серце для цього світу, і мабуть шлях до монастиря був би для неї найкращим вибором. Але це було неможливо. Досить швидко Берта  усвідомила, що є розмінною монетою в руках своїх родичів-чоловіків.

В 14 років її видали заміж за 20-річного нареченого. Все було би добре, за договором чоловік не чіпав свою дружину і не вимагав виконання подружнього боргу допоки вона не буде готова. Йому було нескладно це робити. Адже він був королем Франції, до його послуг були красуні королівства на будь-який смак. А Берта була живим свідоцтвом його поразки у війні з Фландрією. Радники короля нав’язали йому мир ціною його свободи – довелося взяти шлюб з племінницею графа Фландрії, Бертою Голандською, негарним дівчиськом, з якого користь лише у землях, які вона принесла в якості посагу. Король Філіп не цікавився серцем і душею дружини, вона була живим нагадуванням його приниження.

Берта стала королевою Франції і найнещаснішою жінкою. Філіп ледве її терпів. Навіть більшість церемоній проводив без неї. Коли вже почали перешіптуватись люди, король нарешті спромігся кілька разів відвідати дружину у спальні. У 18 років Берта народила першу дитину – доньку. Потім сина. Всього вона подарувала чоловікові п’ятьох дітей. Філіп виконував подружні обов’язки мовчки, ніби через силу. Берта щоразу плакала після його візитів.

Берта знаходила спокій у молитвах, паломництвах, бесідах з церковниками, допомозі бідним. Королева заснувала кілька лікарень і притулків, половину витрат покрила завдяки продажу своїх коштовностей.

Загалом вони прожили разом 18 років, якщо це можна так назвати. Філіп мав калейдоскоп коханок, а Берта сльози, приниження і деякі моменти розради, коли спілкувалася зі своїми дітьми. Оточуючі співчували Берті, від чого їй було ще гірше. Проте виховання понад усе – Берта поводилася з гідністю. Її називали доброю королевою, що ще більше бісило Філіпа.

Після народження п’ятої дитини Філіп став шукати приводи для розлучення. Не знайшовши нічого, він зачинив Берту у замку Монтрей на півночі Франції. Король призначив їй грошове утримання і право листування. Але спілкування з дітьми було заборонене.

Сьогодні королева відіслала фрейлін, щоб на самоті прочитати лист від старшого сина. Людовіку було вже 11, це був вправний і розумний підліток. Дещо пихатий, як і його батько, проте любив матір. Так само як і його батько любив свою матінку, прекрасну королеву Анну Київську. За наявності безлічі недоліків Філіпа неможна звинуватити в неповазі до матері. Анну Київську він любив, поважав, всіляко сприяв і був щасливий за неї, що вона знайшла свою любов попри всі незгоди. Анна рано залишилась вдовою і знайшла своє жіноче щастя з графом Раулем де Вексеном. Вони пережили зневагу, гонитви і відлучення від церкви, але залишались разом. Багато допомоги і підтримки вони отримали від сина Анни, короля Філіпа.

В перші роки заміжжя підтримка і любов Анни допомагали Берті пережити нелегкі часи.

Зараз вона бачила ці риси свого жорстокого чоловіка в їхньому сині, проте попри всі негаразди Берта відчувала любов сина.

Берта Голандська, королева Франції, плакала від радощів, коли прочитала, що Людовік майже вмовив батька дозволити йому побачитись з матір’ю.