567 Results in the "Вірші" category
Визначення: Додати свій вірш можна через “Додати фанфік”.
-
Розділ
За ідею
Вони знущаються над моєю землею Та віками вважають її своєю, Але я завжди буду разом з нею. Я поляжу кістьми за ідею: За ідею свободи, За ідею правди Нам треба боротись І своїх не лишати Коли літаки замість птахів Закривають рідне небо, Коли убивають руками "братів" - Нам…-
72 • Ongoing
-
-
Розділ
………..
Якось вранці, на схід сонця Котики зустрілись та й заговорили: - Що там, Мурчику, у тебе? Як живеш, небоже? -Та...нічого хорошого, Що там і казати. Вигнали мене із дому! Як жить-виживати? - Лови миші сіренькії Та й рибку кради. -А як зловлять, що робити? - Ти тікай, не жди. Є такі…-
65 • Ongoing
-
-
Розділ
В пошуках Священного Грааля.
UTF-8 = 07.10.2019 03:34 script4. <beginning> Стерті дані. Життя прострочене. Механізм безжально звернув на обочину. Вкрадено час, вкрадено труд, Вкрали прагнення, дали невірний маршрут. Самовпевненість замість бензину, А замість попередження – безжальний обстріл. Все, що…-
4,2 K • Ongoing
-
-
Розділ
Кава. Львів
Кава. Львів. Купа вогнів. Чиєсь кохання... Дивися - сніг. Білі лопухи Летять у небі. Падають на вулиці, На ліхтарі. Так: кава, Львів, Чиєсь кохання Піл жовтим світлом…-
28 • Ongoing
-
-
Розділ
Я звикаю, і це страшно
Деколи мені здається що війна ніколи не закінчиться... Ніхто не знає цієї бажаної дати. Як же я б хотіла знати день кінця цьому нелюдсву. Але щодня, що найгірше я звикаю. Звикаю до вибухів за вікном, До людей що женуться табуном і кудись спішать. До людських повсякденних…-
2,1 K • Ongoing
-
-
Розділ
Метро
Я їду І думаю. Так ось воно яке - Твоє кохання. Це коли дивишся на те, що маю, А у думках лише руки Тепліші за світання. Шум метро глушить твій голос, Твої жести, Твої риси. Коли я дивився у твої губи, На твої очі, І думав: Як би тебе…-
319 • Ongoing
-
-
Розділ
Творче безсоння
Творче безсоння . Вікно вириває із простору чорний квадрат В якому безмежно багатого забарвлених цяток. І денного Сонця молодший зневірений брат Мене виглядає між дивно розставлених хаток. . У шибку не б'ється ні вітер, ні краплі дощу, Навпаки - лише Тиша, вливається…-
174 • Ongoing
-
-
Розділ
Море
Шумить сріблясте море, пливе з ним, моє горе, на човні маленькому від містечка рідненького, від людей дорогих, від квітів польових, від дерев міцних, від знань цінних. Від силуету в лісі, що жив у вічній кризі і кригою кровавою проклав шляхи під хмарою, і між…-
241 • Ongoing
-
- Попередній 1 … 49 50 51 … 57 Далі