572 Results in the "Вірші" category
Definition: Додати свій вірш можна через “Додати фанфік”.
-
Chapter
Кава. Львів
Кава. Львів. Купа вогнів. Чиєсь кохання... Дивися - сніг. Білі лопухи Летять у небі. Падають на вулиці, На ліхтарі. Так: кава, Львів, Чиєсь кохання Піл жовтим світлом…-
28 • Ongoing
-
-
Chapter
Я звикаю, і це страшно
Деколи мені здається що війна ніколи не закінчиться... Ніхто не знає цієї бажаної дати. Як же я б хотіла знати день кінця цьому нелюдсву. Але щодня, що найгірше я звикаю. Звикаю до вибухів за вікном, До людей що женуться табуном і кудись спішать. До людських повсякденних…-
2,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
Метро
Я їду І думаю. Так ось воно яке - Твоє кохання. Це коли дивишся на те, що маю, А у думках лише руки Тепліші за світання. Шум метро глушить твій голос, Твої жести, Твої риси. Коли я дивився у твої губи, На твої очі, І думав: Як би тебе…-
319 • Ongoing
-
-
Chapter
Творче безсоння
Творче безсоння . Вікно вириває із простору чорний квадрат В якому безмежно багатого забарвлених цяток. І денного Сонця молодший зневірений брат Мене виглядає між дивно розставлених хаток. . У шибку не б'ється ні вітер, ні краплі дощу, Навпаки - лише Тиша, вливається…-
174 • Ongoing
-
-
Chapter
Море
Шумить сріблясте море, пливе з ним, моє горе, на човні маленькому від містечка рідненького, від людей дорогих, від квітів польових, від дерев міцних, від знань цінних. Від силуету в лісі, що жив у вічній кризі і кригою кровавою проклав шляхи під хмарою, і між…-
241 • Ongoing
-
-
Chapter
Ангели боронять горизонт
За ангелами ховаються люди Визираючи у них з-за плечей. А недолі багато усюди, Вона доростає у душах дітей. Вона вчиться брехати у небог на стежках. У них ненAвисть у серці і розпач в думках. А недоля потроху шкандибає до вас І все вірить, що досвід їй "урятує" і нас. А за…-
144 • Ongoing
-
-
Chapter
Реквієм путіну
Здригнулось пекло, як почуло, Що в край пекучий завітав, Не будучи він Богу вірний, Братом диявола той став. Чорти розбіглись як ті кури, Розкаляючи вогонь На тих факелах настінних, Вітали не гнучи голов. Диявол гірко посміхнувся: " Как же так праізашло?". Пошкірились рогаті,…-
195 • Ongoing
-
-
Chapter
Дух повернення
Через час якийсь — стоїть він. А воїн вже там — за спиною, за ним. Навколо тиша; грім там, де воїн. Попереду силует стоїть серед покóю. Заважає йому, помічнику мрійноокого. Дивиться очима, не дає пройти, Хоч і стоїть без рухів яких. Помічник ворухнеться, Вітер…-
307 • Ongoing
-
-
Chapter
* * *
я люблю дощ і з ним твоє волосся, твої ледь срібні очі, та тонкі губи, що бачаться мені у сні. я люблю дощ та з ним твої рученьки такі лелійні та натхненні що наяву чаклують наче в сні. я люблю дощ та з ним усю тебе, усю тебе, що так заливисто сміється, що не дає покою…-
82 • Ongoing
-
- Previous 1 … 50 51 52 … 58 Next
