571 Results in the "Вірші" category
Definition: Додати свій вірш можна через “Додати фанфік”.
-
Chapter
Перший та останній
Я відкрита перед тобою. Прозора й проста Можеш випити, як келих білого вина. До дна. Можеш виліпити з мене що хочеш В твоїх, лише у твоїх руках, я - м'яка. Така вже я є, бо такий вже є ти. Аксіома легка Очі розказують більше ніж в світі є мов. І кожною з них, слово одне -…-
117 • Ongoing
-
-
Chapter
Історія
У кімнаті моїй є чотири стіни, Три із них – презнайомі, четверта ж безлика, До неї, коли б не вернулася я, повернена завжди моя спина. У оточенні своїх чотирьох стін почуваюсь відносно безпечно, Доки в вухах моїх лине пісня, яка Проводжає в світ білий, пустельний, Відчуваю,…-
476 • Ongoing
-
-
Chapter
Навіщо?
У вирі безсоромних авантюр П'янію, мов від келиху вина. Твої слова - напущений кутюр, А може щира сповідь і вина? Ти не простий, та й я не ликом шита, Ми находилися по лезу вже сповна. Було ще на початку ясно, що не вийде, У нас з тобою більше щось ніж гра. Хоча чому? Це ж грою не… -
Chapter
Тримайтеся!
Тримайтеся! До болі у руках. До повної тілесної знемоги. Тримайтеся! Хоч повністю в синцях. Ще трохи і відкриті всі дороги. Ще трохи і мине усе лихе, А поки що збираймося до купи. Підтримуйте нахилене плече І не зважайте на ворожі групи. Вони всі зникнуть. Слава…-
61 • Ongoing
-
-
Chapter
Про серця та лави
Хто загубив серце на лаві? Звоніть за номером що вказано вгорі. Воно тихенько б'ється і все в ранах. Я обробила та закутала в бинти. Хто загубив серце на лаві? Чи забув? Господарю знайдись! Воно сміливе і трошки зухвале, Та почуття його не перецвіли! Хто покинув серце на…-
1,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
На морському дні
Море тихо несло звістку Від слів злих її хова. Море хвилями накрило Вбиті у бою тіла. Море шепотом молило, Дивлячись у небеса, Щоб юнцям дали могили І їх не їла звірота. Море тихо несло розпач, А разом з ним ішов палач. Матері іще не знають Та уже заводять…-
474 • Ongoing
-
-
Chapter
Я в тумані
Я в тумані, в незнанній місцині, Де вітер без впину здіймає моря, Де гори руйнуються й гуде де земля, Де світло згасає у пізній годині. Де колоси встали та стримують лихо, Не знаєш, чи завтра побачиш родину, Де зорі не сяють, а плачуть годинами, Де грало життя, та враз…-
80 • Ongoing
-
-
Chapter
свобода
справедливість, від якої святі ховаються в пекло в нас мова забута, забуті боги, забуте небо в нас три життя й пів цигарки вечорниці, правда, шелест платтів циганки, в нас є все, щоб вважатися найбагатшими, в нас є все, окрім імен – тож за звичаєм кличемо себе…-
181 • Ongoing
-
- Previous 1 … 48 49 50 … 58 Next
