571 Results in the "Вірші" category
Definition: Додати свій вірш можна через “Додати фанфік”.
-
Chapter
1
Привіт! Цей вірш містить настанови, які б я хотіла сказати кожному і сама не забувати про них. Посміхніться, ви прекрасні! Дякую, що читаєте мене :) Легкий шлях введе в оману, стережись пасток туману. Уникай слизьких доріг, слідуй серцю з усіх ніг. Відчувай , а не вдавай. Плач по…-
250 • Ongoing
-
-
Chapter
Лютий.
В душі все так холодно ,прям як в цьому лютому коли мені було сумно .Все так же пам'ятаю кожен вечір. Не дивлячись на те як було боляче,все ще мрію повернутись. В цей чудовий місяць лютий. Але вже не повернути. І напевно місяць лютий буде знову,і вже скоро. Але не той в…-
85 • Ongoing
-
-
Chapter
срібне дзеркало каже
срібне дзеркало каже: обличчя його бліде. ворожила на долю — побачила смерть свою. не біжи, не ховайся — він всюди тебе знайде, тому я обираю зустріти його в бою. меч тримаю непевно, кольчуга мені тісна. я обрізала коси, я виграла сто боїв. срібне дзеркало каже: кохання її —…-
1,6 K • Ongoing
-
-
Chapter
Мій особистий вбивця
Вони кажуть: "Сама винна!"," Нащо лізла?"," Ти сама нарвалася!". Він може вдарити через будь-що, Через образу, Через те, що ти його ненароком зачепила. У нього ж є "сила" Вдарити тебе щосили. Ти відбивалася, Бо вдарили тебе до болю в голові. Горіла в голові "лиш помста"…-
5,2 K • Ongoing
-
-
Chapter
тихо йшло слідство
Дівчина років сімнадцяти, Мертва вже, як дві доби. Тіло знайшла бабуся, На задньому дворі будинку. За її словами, батьки дівчини поїхали, Залишивши її самою вдома на два дні. "Я стукала і дзвонила в двері, але ніхто не відчиняв,- говорила жіночка- я дзвонила їй біля сотні…-
5,2 K • Ongoing
-
-
Chapter
поезія
Навколо стільки перехожих, невідомих та чужих. Між ними помітила твій погляд. В твоїх очах - відображення моїх. Відчуваю, як час іде невпинно. Всі кудись йдуть, кваплячись сідаючи в авто. Проте твоє серце все ще щось говорить, а моє - перестало вже давно. Не…-
538 • Ongoing
-
- Story
Людина може
Людина Може Може залізти на гору, Літати, мов птах. Надію свою не втрачати — Кров’ю, та хоч у сльозах. Сильна, відважна, кмітлива. Овва! Попереду дорога. Життя постійно турбує, Але часу нема. Кує на дереві зозуля, Зирк направо! Там берези Веселяться, грають край вод. Бігають два зайці, кохають, А недалеко й вовк, Чатує коло осик. Людина іде… І чути сорочин… -
Chapter
1
1 О, ненаситна, люта смерть! Ти – чорна тінь, із темряви зітка́на! Тобі б лиш душі мирні й чисті жерть, Підступна, ти для них така бажа́нна! З чорною кровію чашу повную Ти простягла найкращим, о, неждана! Золотую, гіркими сльозами омитую, Для бісенів це пійло як небесна…-
831 • Ongoing
-
- Previous 1 … 47 48 49 … 58 Next
