3294 Results in the "Оригінал" category
-
Chapter
11
Йшов час. Ліана вирішувала проблеми по роботі, Маргарита займалася навчанням. Вечір після тяжкого останнього робочого дня тижня. Вечір п'ятниці. Лі сиділа з келихом червоного напівсухого вина на кухні і докурювала останню цигарку з пачки. А Маргарита сиділа в залі і…-
5,9 K • Ongoing
-
-
Як читач я щиро обурена тим, що ти написала подруго! Тому я перепишу цю книгу! Але я не гадала, що спосіб написання буде дещо відрізнятися … Англія 1920 рік. —??? «Щооо!?!?!? Це гори? Де чорт забирай я опинилася…» ฅ^•ﻌ•^ฅВаш персональний помічник вітає Вас! В книзі “Як не вмерти від рук головного героя” або ж “Як не вмерти одержимою” [Перше завдання, стати… - Story
Мандрівники Алтоса
Коли випадково знайдена карта приводить Кухуліна Філфрая до закинутого адмінкорпусу, він очікує знайти чергову купу металобрухту, натомість його очікували підземні тунелі, дивні символи, що оживають у пам’яті, і загадкова окультистка з кинджалом, яка явно не рада його візиту.- 819 • Лют 14, '25
- 664 • Лют 28, '25
- 1,2 K • Кві 3, '25
-
-
Chapter
Сліпота
Їй було всього 23 роки, вона народилася та жила в провінційному містечку усе своє життя, а її батьки не виділялись великим багатством чи збіднілістю – тому виховали свою єдину доньку в любові та затишку, даючи усе чого вона потребувала та усе, що на їхню думку було потрібно. Вона…-
1,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
Мандрівний коваль
Частина I. Вступ: Вогонь, що не згас "Що вирішує хід битви? Меч, що розсікає пітьму — чи рука, яка його тримає?" — напис, вибитий на надгробку Кузні Світла Світ тримався на крихкому балансі. Люди називали це миром, але то був лише подих між бурями. Минуло тридцять сім років від…-
2,8 K • Ongoing
-
-
Chapter
Карнавал тліну
Карнавал тліну Війна - це мир Свобода - рабство Незнання - сила Джордж Орвелл “1984” Як давно ми не влаштовували танці на краю прірви? Як давно ми перестали відчувати смак смерті на губах? Як давно ми припинили влаштовувати банкети під час "чорних" днів? Як…-
1,3 K • Ongoing
-
-
-
Chapter
Вітряно
Навзаході сонця нас було двоє. Він грався з моїм волоссям і щось лагідно шепотів мені на вушко, а я всміхалася і раділа кожному дотику. Ми разом спостерігали, як останні теплі промінчики сонця ховалися за горизонтом і містечко готувалося до сну. Хвилини, тягнучись, переходили в…-
153 • Ongoing
-
- Previous 1 … 153 154 155 … 330 Next

