3304 Results in the "Оригінал" category
-
Chapter
Ніч, Вей і алкоголь
Ми приїхали в улюблений бар Вея. На відміну від мене він досить часто тут буває. Я ж віддаю перевагу у вільний час потренуватися або поспати. Я не дуже сильно полюбляю такі місця. Голосна музика, в повітрі відчувається запах алкоголю й тютюну і звісно п'яні люди які люблять підійти…-
6,6 K • Ongoing
-
-
Chapter
Élan
Присвячується Карлу Сагану, найвеличнішій людині, яка жила на Землі. Sapere aude! Горацій Легкий весняний, вже майже теплий вітерець грався її м’яким густим волоссям. Сонце іскрилося в її бурштинових очах. Його промінці пригрівали ластовиння на її щічках. Тут, на краю відомого…-
1,4 K • Completed
-
-
Chapter
1.1
– Не знаю як ви, але мені сьогодні потрібно випити! Хто зі мною? – Теж мені, той, хто найбільше настраждався. Казав, що двійку отримаєш, а вийшов із 88 балами. – Приймальна комісія була дуже милою. – Чувак, та їм, не враховуючи Олександровича, десь по шістдесят - сімдесят... – Ну, а я…-
691 • Ongoing
-
-
Chapter
Новий етап
Клів йшла слідом за Кессі вузьким коридором. Здавалося, що Кессі нервувала найбільше, вона стискала свою чорну об’ємну футболку та ледве трималася на ногах, але продовжувала крокувати. – Ось ми і на місці. – Кессі повернулася обличчям до Клів та усміхнулася. – Я зайду з тобою.…-
5,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
Новий світ
Усе почалося, як і потрібно, з Великого Вибуху 13.8 мільярдів років тому. В одну мить був народжений Всесвіт, і пішов відлік його життя та творінь. Із першим створеним ним атомом з‘явилася Матерія, й у противагу їй — Порожнеча. Вони разом створювали, разом же й руйнували під чуйним…-
1,5 K • Ongoing
-
-
-
Chapter
Частина 1
- Трясця твоїй матері! Відпустіть мене, йолопи!! Ах ти, нечиста сила, щоб швидкою Настею тут тебе зносило. Гвалтують, вбивають, допоможіть! Поліція! Та хто небуть, допоможіть! Розносились грізні дівочі крики з заднього сидіння, велетенського чорного позашляховика, що мчить…-
7,3 K • Ongoing
-
- Story
Силуети
Осінь. Така прекрасна пора. Опадає листя і немов ковдра зіткана з золота вкриває землю. Подмухав легкий вітерець який обвівав моє обличчя. На вулиці стояв саме вересень, перехідна пора між літом і осінню. Холодно ще не було але й спека вже ділась. Було тепло і затишно адже це останні деньки коли ще літо не повністю покинуло нас в цьому році. Люди як ті мурахи,… -
Chapter
Назва не потрібна
Шакі. Наступний день після заселення Я знову біжу. Від темряви, яка поглинає все навкруги. Ще трішки — і забере мене з собою, як забрала все, що позаду, у непросвітну безодню. Чому? Чому? Переді мною — батько і сестра. Але скільки б я не біг — наздогнати не можу. Кожен крок…-
9,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 130 131 132 … 331 Next
