9305 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
Кінець? Чи ні?
І тут я прокинувся. Під боком лежить мій коханий. Уві сні він такий розслаблений. Видно як життя зі мною його пошарпало. Але я хочу це виправити. Ех... Роботу ще ніхто не скасовував. Пора вставати. Я приготував сніданок не тільки собі, як це зазвичай буває, а й на всю сім'ю. Як я раніше…-
1,7 K • Completed
-
-
Chapter
Розлучення
Увечері я прийшов додому. Мій чоловік Гаррі накривав на стіл. Я підійшов до нього і, взявши за руку, сказав: — Я хочу розлучитися. Він не закотив істерики, не кричав, як я того очікував. Лише тихо запитав: — Чому? Я не відповів. Це дуже засмутило його. Тоді я не…-
1,7 K • Completed
-
-
Chapter
Пролог ч.1
Петунія, ледь стримуючи тремтіння в руках, поставила біля зачинених дверей кімнати племінника тарілку з бутербродами. Не почувши жодного звуку у відповідь на обережний стукіт, вона стрімко пішла вниз. Вона боялася Гаррі. Та й Вернон, побачивши хлопця вчора вранці, за кілька…-
2,7 K • Completed
-
-
Chapter
Пролог ч.2.
Герміона повільно йшла вулицею, освітленою лише тьмяним світлом світанку, ледве стримуючи сльози. У руках вона тримала невелику торбинку, паличку і джинсову куртку. На ній було легке літнє плаття, з-під якого виднілись зав’язки купальника, а з сумки визирав капелюшок. На ногах —…-
2,7 K • Completed
-
-
Chapter
Глава 2. Втеча. ч.1.
Гаррі дістав з валізи флакон заспокійливого зілля, розвів його з водою й змусив Герміону випити. Потім обережно витяг у неї з руки чарівну паличку та поклав її на диван у вітальні, а сам сів за стіл. Паличка, під пильним поглядом дівчини, лягла на кавовий столик — на випадок, якщо…-
2,7 K • Completed
-
-
Chapter
Глава 2. Перше полювання
09.11.2011, 06:30. Штаб-квартира ФБР, Брифінг Ранкове світло просочувалося крізь великі вікна конференц-зали, де команда BAU зібралася для нового плану дій. На столі перед ними лежали роздруківки супутникових знімків, топографічні карти району 4B, нотатки з профілю жертви, а також…-
25,3 K • Completed
-
-
Chapter
Глава 1. Розкриття обличчя
08.11.2011, 07:00. Кухня у Джорджтауні Гаррі прокинувся раніше, ніж зазвичай. Сон був важким, з тінями старих рішень і голосами, які давно мали замовкнути. Але йому не снилися кошмари. Просто — пам’ять. У кімнаті ще панувала темрява, розірвана лише золотим проблиском ранкового сонця, що…-
25,3 K • Completed
-
-
Chapter
Пролог
07.11.2011. Вашингтон, округ Колумбія. Ніч. Усі вікна в будинку були затемнені, але він не спав. Сидячи на підлозі у власній вітальні, Гаррі Поттер тримав у руках фотографію. На знімку — він сам, ще зовсім молодий, із маленьким хлопчиком на руках. Тедді. Його хрещеник. Його син, хоча…-
25,3 K • Completed
-
-
Chapter
Частина 7
– Що за чорт? – Дін спускається сходами до воєнної зали й роззирається. – Ні, серйозно, що за чорт? – Чуваче, ми й з першого разу почули, – я спускаюсь слідом за ним і копаю найближчу до мене квітку троянди. – Записки ніякої немає? – У мене інше питання, – Сем підіймає з підлоги…-
77,8 K • Completed
-
- Story
even
Його розривало на крихітні атоми від усвідомлення того, яким далеким від нього став Ноа. Як рідко він став посміхатися і розповідати якісь банальні речі, типу того, як колись він впустив зубну щітку в унітаз, і довго думав, йти за новою чи зробити вигляд, що нічого не трапилося. Він не просто зробив крок назад, він по цеглині вибудовував стіни навколо себе, відгороджуючись від усього світу. Образ таємничого хлопця в усьому чорному, який співає зі сцени пісні про те, що болить найбільше і багатьом, почав зливатися з його другом нехай не дитинства – юності точно. Він любив того хлопця в чорному, любив його голос, манеру, риси, притаманні тій людині, яка хоче сподобатися багатьом і одразу, але ще більше він любив того підлітка, з яким вони разом пили пиво, ділячи останню поламану цигарку на двох. Того зануду, який спочатку казав: «Ти що, сказився?», а пізніше одразу: «Я в ділі!». Того, чиє волосся він заплітав час від часу, коли йому було нічого робити. І ті очі, які виражали набагато більше такого звичного для них відображення втоми останнім часом. Раніше з під пухнастих вій світилися карі вогники недоброго азарту, навіть коли було надто тяжко. А Ніколас знав скільки лайна пережив його друг, щоб ручатися за те, як тяжко йому було. Зараз очі Ноа світилися лише від чергового повідомлення на телефон опівночі, коли він брав його до рук тільки для того, щоб відкласти знову.- 3,4 K • Кві 22, '25
-
- Previous 1 … 48 49 50 … 932 Next
