9249 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
Розмова про фетиші
– Вау! Сатору бігав очима по великому підвальному приміщенню з купою одягу, взуття, аксесуарів та інших дрібниць. Йому подобався величезний простір та вибір, подобались яскраві та різноманітні кольори, але точно не подобався запах. Запах старості і сирості був занадто…-
29,6 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розмова про сором
"Ріко стає кращою. Не така гостра та бездушна. Сподіваюсь, Сатору теж це бачить. Зараз як ніколи я певен, що нам усе вдасться в майбутньому. Інакше просто бути не може. Та міжшкільна гра імені якоїсь дуже важливої меценатки не така вже й складна. Питання легше завчити, ніж я…-
29,6 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розмова про веселі канікули
– Нова директриса? І що тепер? Суґуру питав більше з ввічливості, ніж з щирої цікавості. Кого б їм не приставили в школу, він сумнівався, що це сильно вплине на їхнє життя. Він не хотів, щоб це впливало на їхнє життя, тому й не надавав такого значення. Сатору ж ввічливим не був.…-
29,6 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 3
Минуло кілька днів після розділу зграй. Ці події кинули тінь на майбутній характер другої доньки ватажка Західної зграї. Лілі, наче занурилась у власний світ. Її сміх затих, вона уникала знайомств з іншими цуценятами і не брала участі в їхніх іграх, боячись зайвий раз потрапити…-
24,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 2: перші знайомства
Ліс розкривався поступово – як сторінки книги, які хтось повільно перегортає. Спочатку вузька стежка, потім галявина, далі невелика річка, яка дзюркотіла так, ніби нічого в цьому дивному світі і не відбувається. Уляна йшла за Боком, відчуваючи, як серце б’ється від відчуття…-
2,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 2
*** — Заходь, роззувайся. Будь, як вдома. Давай допоможу з курткою. Костя переступив поріг і увійшов всередину, роздивляючись квартиру Валіка з ледве прихованою цікавістю. Цей момент, коли він уперше увійшов сюди, вперто й надовго закарбувався в пам’яті. Оселя була…-
3,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 17
Ніч була тиха. Іноді десь, яскраво блиснувши, з’являлися зорі й одразу ж тьмяніли, зникаючи серед мільйона інших. «Тиша та гладінь», — можна було б сказати, але, схоже, не для нашої омеги. Кошмари навідали її цієї ночі. Повертаючись уві сні з боку на бік, вовчиця щось нерозбірливо…-
24,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 15
Не встигло сонце ще піднятися на небосхил, а Енжел вже перебувала, сонна, на своїх білих лапах за межами лігва разом із Чорною вовчицею, яка поспіхом надягала невеликий згорток, схожий на мішечок, щільно наповнений лікувальними травами, на шию щеняті, попередньо перев’язавши…-
24,7 K • Ongoing
-
- Previous 1 2 3 … 12 Next


