Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Фанфіки
6,789
Слова
22.9 M
Коментарі
9,313
Читання
79 d, 9 h
-
Бо все про mori та про mori, А живуть взагалі-то в моменті. Тож vivere, мила моя, vivere й vivere mеmento. -
— Їй. — Браян потер пальця. — Матір божа, я вагітний. — Він усміхнувся, дивлячись у далечінь. — Мої вітання, містере О’Коннер, — посміхнулася лікарка. Він зовсім не очікував такого повороту, коли брався за це завдання чи коли пішов до лікарні з болями у животі. Але ось як усе склалося. Молодець, О’Коннере.- 1.1 K • Apr 12, '25
- 1.1 K • Apr 12, '25
- 490 • Apr 12, '25
-
- Вірш, натхненний дівчиною з моєї улюбленої української фентезі-дилогії – Ґайєю. Уявіть, що Іґніс сидить над її ліжком і заколисує її 🙂
-
– Почалося. Промовив один із тих, хто стояв у першому ряду. Голос його звучав важко з-під не менш важкого шолома. Усі, від командира до піхотинців, зціпили ĸулаĸи, ĸріпĸо стискаючи обмотані ĸожею руĸояті луĸів, мечів, списів і щитів. На деяких навіть тяжĸі лати залізного панцира не приховували тремтячих господарів. Штурм гірського Храму Шерца був нітрохи не гірший за облогу замĸа. Ані вузький сĸалистий траĸт, потицяний гострими виступами, таĸ і чекав на невдаху, що оступляться й напоять холодний камінь кров’ю, ані величезна, на кшталт кріпосної стіна, що відгороджує священне для ĸогось місце від нападників, – не були навіть половиною проблеми.- 1.0 K • Nov 26, '24
-
- Коричнево-червоний колір з ледь помітним відтінком помаранчевого. Такий фруктовий аромат лоскочив ніс від чого той зіщулився. Все це виглядало так смачно, що на язиці вже з’явився кислий, злегка солонуватий присмак. Все це відбувалось під час того, як Скара проходив крізь столики та тримав піднос із якимось замовленням.Навколо сиділи люди в дорогих одежах, обвішані блискучими прикрасами з ніг до голови та тихо спілкувались про…
- Людина Може Може залізти на гору, Літати, мов птах. Надію свою не втрачати — Кров’ю, та хоч у сльозах. Сильна, відважна, кмітлива. Овва! Попереду дорога. Життя постійно турбує, Але часу нема. Кує на дереві зозуля, Зирк направо! Там берези Веселяться, грають край вод. Бігають два зайці, кохають, А недалеко й вовк, Чатує коло осик. Людина іде… І чути сорочин…
- Марко Сабала — студент, котрий в один день запізнювався на сесію. Але, коли його збила фура, він попав у дивне місце з чорним піском, де один дивний чоловік йому пояснював все. Він зустріне ще двух людей, які будуть для нього гідами, розказуючи про світ. Але хто ж знав, що Марко зробить з цією планетою мертвих… (Перший фанфік, точніше оріджинал, не знаю, що з цього…
-
Рік 2047. Світ змінився. Територія колишньої російської федерації після серії ядерних ударів стала мертвою зоною. Радіоактивні бурі накривали простори зруйнованих міст, а серед уламків височіли моторошні залишки колишньої імперії. Світ об’єднався у рішенні: ніколи більше не допустити існування того, що колись називалося “росія”. -
-
Чонгук і Т/І дружать вже близько десяти років. Одного дня, після бурхливого святкування його дня народження, вона прокидається у квартирі і відчуває – щось не так. Коли пелена сну спадає, Т/І розуміє, що Чон скористався нею, доки та була у відключці через надмірно спожитий алкоголь. Зневірившись у дружбі, вона вирішує зникнути з його квартири і життя, не зважаючи на благання залишитися. Не зважаючи на… - Попередній 1 … 5 6 7 … 13 Далі
