Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Фанфіки
6,788
Слова
22.9 M
Коментарі
9,312
Читання
79 d, 10 h
-
невеличка історія, щоб показати мій хедканон на почуття валіка. усе відбувається від його обличчя. -
— Окей, професоре, у мене немає часу, щоб вислухати лекцію про небезпеку гарячих напоїв у коридорах. — Юнак витягнув з кишені зім’ятий клаптик паперу, швидко щось накарлякав і всунув Нанамі в руку.- 471 • Mar 23, '25
-
- Куди він піде тепер, коли він вже й так не знає де дітись? Втекти до пристані? Позбавити себе клопоту послухавши Кемерона і піти прямо до офісу Нолана? Чи повернутись до кімнати і чекати на свій допит—? Рука схопила його комір і затягнула в темряву коридору. Мікс заметушився, намагаючись відштовхнути незнайомця коли його очі сфокусувалися в тьмяному світлі, і він зупинився: “Ти.” Широка посмішка ковзнула вустами його нападника: “Привіт, Міксі.”
- І мені достатньо лише одного погляду в твої зіниці – і я лежу вже без тями
-
Кожна подорож – це вибір, навіть якщо здається, що вибору немає. Кожне відображення – це питання, навіть якщо здається, що ти вже знаєш відповідь. «Антрекот із окуня» – історія, що рухається, ніби авто в тумані: впевнено, але без гарантій, що попереду дійсно є шлях. Як сказав би герой цієї історії: «Оповідання, як життя – береш його, сподіваючись зрозуміти суть, а в результаті гортаєш сторінки,… - Зависли два духа-янгола над яйцем коричневим — один з луком в руках, інший без. Той, що з луком, мав білі-білі крила, що могли засліпити найяскравіше світло своєю білизною, а той, що без, був його спорідненою душею, рідною кров’ю — єдине, що розрізняло його від брата, були чорні як ніч крила. І ось натягнув Білий дух лук стрілою, забриніла тятива передзвоном дзвінким — і ось…
-
Коротке оповідання про те, як звичайне полювання в осінньому лісі перетворюється для героя на тривожну подорож у світ, де реальність змішується з химерним кошмаром. Невідомі вороги, механічні створіння та загадкові люди стають частиною його боротьби за виживання. Кожен крок змушує його боротися зі страхом, шукати вихід із цього мороку та відчайдушно прагнути повернення додому. Але чи зможе він знайти сили прийняти себе та свої… -
Так трапляється, що ловиш гіперфікс на конкретній людині. Іноді це може бути твій друг, якого знаєш декілька десятків років. І від цього ситуація стає вкрай драматичною.- 1.7 K • Mar 12, '25
-
- Попередній 1 … 4 5 6 Далі
