by wavepulse —Напіваючи пісню, Ю лежав на ліжку животом, без футболки, оголюючи свою витончену спину з багатьма шрамами на ній, дивлячись в свій телефон, який був вимкненим. «ВА, ВА Я БУДУ НІЖНИМ І ВІРНИМ….» - ця пісня так і крутилася в його голові. Кімната в котрій він перебував була зовсім…
by AnriDeBorze —288 рік від Завоювання Після появи першої сотні біля воріт Сірої Варти вперше почала збиратися черга. Фарен помітив її вранці, коли повернувся з причалу. Уздовж стіни стояли дев'ятеро чоловіків із власною зброєю; ще шестеро чекали через дорогу біля винної крамниці, роблячи…
by AnriDeBorze —288 рік від Завоювання Перший ранок Сірої Варти Фарен почав із наказу скласти зброю. П’ятдесят боєздатних чоловіків стояли у дворі ще до сходу сонця; двоє поранених, які поки займалися лише частково, сиділи біля стіни й спостерігали. Майже кожен прийшов із власним спорядженням:…
by AnriDeBorze —288 рік від Завоювання Шістнадцять людей, які вирішили залишитися з Фареном після Спірних Земель, почали коштувати грошей ще до першого власного контракту. Керуючий Ормоллена погодився здати старий склад із невеликим обгородженим двором неподалік порту. Будівлею давно майже не…
by AnriDeBorze —288 рік від Завоювання Через п'ять днів після повернення до Лісса керуючий Ормоллена вперше запропонував Фарену роботу, де вправного списа й меча самого по собі вже було замало. Вони сиділи в невеликій кімнаті над конторою біля порту. Через відчинене вікно долинали крики…
by AnriDeBorze —288 рік від Завоювання До світанку у дворі Ормоллена зібралася вся охорона — двадцять чоловіків разом із Фареном і Корсо. Фарен прийшов одним із перших. Ніч ще не відступила повністю, над дахами тільки починало світлішати, а у дворі горіли три масляні ліхтарі. Люди перевіряли…
by AnriDeBorze —288 рік від Завоювання За сім тижнів Фарен устиг вивчити назву міста, достатньо місцевої мови для роботи й одну особливість Лісса, до якої так і не звик: золото тут любили дуже, а людину часом можна було купити дешевше за хорошого коня. Рабський ринок починав працювати раніше за…
by AnriDeBorze —288 рік від Завоювання Фарен розплющив очі. Над ним било в повіки незнайоме полуденне сонце, під спиною пік камінь, а з вітром тягнуло сіллю. Останнім, що він пам’ятав, був зовсім інший біль — той, після якого вже не прокидаються. Він не ворухнувся. Спершу прислухався до серця й…
by Пані на дивані —Соромно самій собі зізнатись - Я шукаю на фото твоє обличчя. В трамваї. Уявляю, Як ти заходиш, і наші погляди Випадково зустрічаються. Я дурний романтик. А може просто дурний. Переписка в нашому чаті Померла позаминулого місяця. Не хочеться тобі писати, бо... Бо Ми не…
by Пані на дивані —Блять. Я знаю. ридати чи стримувати сльози нарікати чи сміятися яке моральне право я маю жалітися у мене стеля над макітрой від голоду наче не вмираю сама лише вагу набираю одягу вдосталь Знаю.Не знаю.Знаю.Не знаю. карусель багатоповерхівки віу...віу...віу...віу... полегшає, я…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.