by Майстер Нульовий — Сонячний день, що закономірно добігав свого кінця, поступово переходив у вечір. Блакитне небо на сході ставало більш темнішим, а на заході, сонце починало ховатися за масивними горами, котрі було видно навіть зі столиці Анурії – Лодіуму – стародавньому місті, котре існувало…
by Майстер Нульовий —...на тринадцять років назад. Літо дев’ятсот дев’яносто четвертого знову видалося прохолодним. Теплі південні вітри, які завжди дули з Внутрішнього океану, цьогоріч змінилися холодними північними, прибулими з берегів Дарвії. Той рік увійшов в історію, як найпохмуріший рік в…
by Майстер Нульовий — Алекса всадили в закриту тюремну карету до інших ув’язнених, котрих забрали раніше. Лице та одяг молодого чоловіка були залитими вже застиглою кров’ю, а ніс виглядав зламаним. Він, певне що, був тим самим першим, кого відправили сюди. Отже він намагався пручатися, за що і…
by Майстер Нульовий —Шон Ґрін, а саме так звали того зі зламаним носом, виявився людиною веселою і компанійською. Уже через кілька годин, після того як усі пересварилися одне з одним, він, не витримавши виниклої тиші, почав говорити про свій попередній досвід перебування на каторзі. Спочатку тихо, але…
by Майстер Нульовий — Вони були у дорозі кілька діб і за цей час охоронці лиш кілька разів заглядали всередину вагону, щоб перерахувати всіх. Протягом усієї подорожі не приносили а ні їжі, а ні води та не дозволяли сходити до туалету, через що Калебу Ґілту і справді довелося сходити під себе. І не…
by Майстер Нульовий — З того самого дня, як Алекс опинився за ґратами, йому снилися лише жахи. Він враз-у-раз повертався в день свого слухання, бачив розчарування в очах братів та сльози власної матері. Проте йому ніколи в цих снах не ввижався батько. Ані його демонстративно відведений погляд, ані…
by Майстер Нульовий —Минув майже місяць відтоді, як Алекс прибув до табору на околицях Мундо. І цей місяць не минув даремно. Алекс трохи набрав у вазі, а його душевний стан потроху почав зміцнюватися. Переважно через відсутність снів, за що варто окремо подякувати його сусіду – Рою. Важливу роль…
by Майстер Нульовий —Ранок понеділка видався дощовим. Лило так, що земляний плац у таборі каторжників став суцільним болотом. Уривчастий вітер хлистав по обличчю й ліз під липку сорочку. Зябко й противно. Та роботу ніхто не скасовував Тому, зібравши всіх на плаці по коліна у багнюці, Кормак кричав…
by Майстер Нульовий —Сніг м’яко та тихо падав на землю. Алекс потер руки, намагаючись зігрітися. Пальці не слухалися. Він списував це на холод – але це не допомагало. Він стиснув пальці сильніше, ніби це могло зупинити серце. Хотілося заплющити очі й не бачити того, що щойно відкрилося його…
by katie —Амелії сьогодні не спалося. Вона не могла повірити, що вже завтра піде в нову кляту школу. Час так швидко йшов, що вона плуталась у датах і не могла зрозуміти, сьогодні перше квітня чи досі тридцяте березня? Почалося все з того, що її батьки декілька місяців тому загинули в…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.