Розділи
-
Ось вже чотири дні минуло відколи Сінолап оселився у таборі Морського Клану. Виявилося, що всі кубла розташовані всередині мису Котячої голови, з'єднані вони були заплутаною сіткою переходів, коридорів та лазів розміром з тріщину. Але за цей час Сінолап навчився орієнтуватися у…-
4.5 K • Completed
-
-
Чімін втомився. Він утомився від себе. На годиннику перша ночі, і він збирається спати, але сон до нього, на жаль, не йшов. Він згадує себе з минулого. Він любить поринати спогадами у той час. Час коли почував себе живим. Тоді ще були сили. Як людина за кілька років може так змінитись?…-
305 • Completed
-
-
Честер не брехав, з темних воріт старовинного храму, опираючись на свою палицю, вийшов сам прабатько безодні, пробудження якого змусило загинути ціле велике королівство магії. З величезною рукою і рогами звіра, на яких розташувалися подібні до одержимих - червоні очі. Він був…
-
Сінолап вийшов із заціпеніння і побіг куди очі бачили. Він біг щодуху, він тікав по лісу, продирався крізь зарості. Але коти були тут як риби у воді, вони швидко його наздоганяли. Ось він вже відчув подих переслідувача на своїй спині. Ще трохи, трохи, він вже бачив трави крізь гілля,…
-
4.5 K • Completed
-
-
Без жодного слова, наглядач Джон штовхнув Лілі животом на стіл, широко розставивши їй ноги. Її лице було прямо напроти лиця Сенатора, а сзаду неї був Джон. Його руки ковзнули між її стегон, він грубо штовхнув пальці усередину неї, змусивши її задихнутися від болю. Джон прискорив…-
1.0 K • Ongoing
-
-
Вже три дні Сінолап ходив туди-сюди по берегу моря. Але Півночі ніде не було. Скільки він не шукав стару босучиху, вона наче крізь землю провалилася. «Борсуки довго не живуть - міркував Сінолап – але Зореклан навіщось послав мене до неї, значить вона жива, це точно» Але Півночі…
-
4.5 K • Completed
-
-
Він повірив, і тепер стояв на кордоні Вітряного Клану. Перед ним були скелі, за ним було місце де він виріс, і яке ніколи не покидав, за ним був його дім. Він озирнувся, і тоді вперше йому подумалося: «Чи варто це робити?». Але він відігнав цю думку і зник серед скель. Ось вже тиждень…
-
4.5 K • Completed
-
-
Наступного ранку Сінолап попрощався з Північчю і відправився у дорогу. Він йшов по травам, сонце сліпило йому очі. Хвильки накатувалися на берег, перемішуючи пісок. У небі співав жайворонок, віддзеркалення білосніжних хмаринок танцювало на чистій поверхні моря. Тиша. Сінолапа…
-
4.5 K • Completed
-
-
А я блукаю у твоїх очах, У них, напевно, ще не раз згублюся. Я відчуваю невимовний страх, Що хоч колись без тебе залишуся. Та варто вже змиритись з тим, Що ти не той, кого я так чекала. Від того залишився тільки дим, І вже холодна, гіркувата кава. Ти був як сонце - теплий і…
-
Сінолап сяк-так заспокоївся, вклонився Синьоводій і сказав: «Добридень!» Бурешуб фиркнув, та Синьовода подивилася на нього сталевим поглядом і кіт одразу ж замовк. «Я прийшов до вас з миром – Сінолап покосився на Бурешуба, та вояк вирішив промовчати – Я жив зі своїм кланом…
-
4.5 K • Completed
-
- Попередній 1 … 69 70 71 … 76 Далі
