Розділи
-
Коли я залишила свій дім, я усвідомлювала, що шлях до Невади буде непростим. Я не знала, що сталося зі світом і яким він став після зникнення людей. Я не знала, які небезпеки можуть чатувати на мене в дорозі, але я була рішуче налаштована і готова до будь-яких викликів. Я розуміла, що…-
131 • Ongoing
-
-
То що це в біса було?! - це запитання так давно не терпілося озвучити, що воно злетіло швидко і, не вбачаючи перешкод у вигляді власової спини. Відповідь не змусила довго чекати на себе: А ти думаєш я знаю? - здається він був здивований не менше за мене. Влас одразу почав крутити в…-
10.6 K • Ongoing
-
-
Батільда бігла. Незважаючи на задишку, вона не зупинялась. Аби встигнути, аби допомогти. Було 12 годин ночі, коли сонна Батільда побачила страшне зелене сяйво та почула крик з боку її сусідів - Поттерів. Повітря вмить стало важким, пронизаним ледь вловимою магічною вібрацією. Вона…
-
509 • Ongoing
-
-
Руки потіли від хвилювання. Страх наростав з кожною хвилиною. А що, якщо вона не зможе? А якщо спіткнеться? Або запнеться? Навколо снували люди. Хтось репетирував, хтось просто чекав свого номера. Більшість розмовляли — з рідними чи друзями. Вона теж могла б зараз говорити з…
-
478 • Completed
-
-
Кенто Нанамі вийшов із адміністративного корпусу Токійського університету та, зосереджено звіряючи маршрут на телефоні, попрямував до будівлі, де мала відбутися його перша лекція на новій посаді. Він був упевнений, що рухається в правильному напрямку - він же слідував…-
556 • Ongoing
-
-
Герміона повільно йшла вулицею, освітленою лише тьмяним світлом світанку, ледве стримуючи сльози. У руках вона тримала невелику торбинку, паличку і джинсову куртку. На ній було легке літнє плаття, з-під якого виднілись зав’язки купальника, а з сумки визирав капелюшок. На ногах —…-
36 • Completed
-
-
2031 рік. США, Каліфорнія. Сан-Франциско Ще один сонячний ранок. Я стою в черзі за кавою у своєму улюбленому кафе Lafey і думаю про завтрашній шкільний іспит, який, схоже, я провалю. Історія, мабуть, не мій коник, – думаю я, і, взявши своє лате, прямують до школи. Заглиблена у свої думки, я…
-
131 • Ongoing
-
-
«Та хіба друзі займаються таким?!» Двоє хлопців стоять біля стінки кімнати та палко цілуються. Замість того, щоб їсти олів'є, задля якого вони мучились — обидва насолоджуються довгожданим поцілунком та обіймами у цю святкову ніч. Думка про те, що це якось неправильно — від…
-
1.3 K • Ongoing
-
-
Прокинувшись, Арторіас скочив навколішки і почав важко і швидко дихати, ніби з моменту втрати свідомості він взагалі не відчував кисню. Арторіас: Як давно я у відключенні? Загалом нічого не пам'ятаю після тієї битви. Тільки величезний біль та чорно-жовте полум'я. ?: Ти пролежав…
-
А.- Ахх, моя голова. Чортовий дракон, скільки ж у ньому силі, - тримаючись за шолом промовив Арторіас. А.- Якби не мої обладунки і меч, то перетворився б на корж із плоті і стали... Раптом лицаря підкосив дуже сильний біль у районі шиї, що не переставала боліти, навіть після…
- Попередній 1 … 66 67 68 … 78 Далі
