by Kobra Anakondovna —*** POV Шаблій — Таким чином, навіть за великого бажання Матвієнко фізично не міг скоїти це вбивство… Я слухаю Тараса в піввуха, хоча й так знаю, що ця гілка розслідування впевнено веде у глухий кут. Але, як нормальний керівник, даю йому договорити, з поваги до виконаної роботи і…
by Kobra Anakondovna —*** POV Шаблій — …ну так, а свідки? — Та які там свідки? Нормальні люди вночі сплять. Простір нарадчої кімнати поступово заповнюється звичними репліками. Хтось ліниво обговорює криваві деталі вранішнього вбивства, хтось, закинувши руки за голову, дозволяє собі кілька хвилин…
by Лілі Рейлі —Все почалося з коментаря. Здавалося б - просто жарт у соцмережі, кілька слів під постом: Одне повідомлення, щоб я зрозуміла, що ти маніпулятивний нарцис:))) І його відповідь - коротка, ніби теж у грі: Я маніпулятивний нарцис. Віра тоді навіть усміхнулася. Та усмішка швидко зникла,…
by Лілі Рейлі —Я ніколи не думала, що світло може бути таким тихим. Тонким, як подих і теплим настільки, що хочеться в ньому залишитися. У дитинстві світло завжди було гучним - воно осліплювало, вимагало, карало. І я вчилася жити в тіні. Мабуть, саме тому коли з'явився Ярик, я спершу подумала, що…
by Лілі Рейлі —Я ніколи не вірила, що тепло може боліти. У дитинстві я навчилась думати, що тепло це пастка: спочатку воно огортає, а потім вимагає, забирає, карає за кожен неправильний рух. Тому коли теплий вечір опустився на місто, а Ярик запропонував прогулятися, я не знала, як правильно…
by Лілі Рейлі —Іноді здається, що минуле має свій запах. Тонкий, майже невловимий, але варто комусь сказати слово не тим тоном, подивитись не тим поглядом, і ти раптом стоїш не тут, а там. У тій самій кімнаті, де тебе давно немає. Слухаєш голоси, які вже не повинні звучати. Так сталося й…
by Лілі Рейлі —Є моменти, коли щось всередині раптово тріскає. Тихо, непомітно, без драматичних звуків, але з такою силою, що ти завмираєш, намагаючись зрозуміти, що саме зламалося. У мене це сталося наступного дня. Ярик писав короткі повідомлення: обережні, теплі, такі, що не тиснули. Але…
by Cold Walrus —Другий загін разом з Миколою і Ангеліною уже були у лісі і доходили до табору. Сонце просвічувалося через дерева і було чути в далині зірвавшивсього вітру. Було видно кроликів які зразу тікали коли бачили рух і сліди іншої живності. Вони майже були в дома але Юра який був попереду…
by Cold Walrus —— то ти друг? — Спитав Богдан у вовчика йдучи разом кудись. — Так, Ми знайомі з третього класу! Завжди були разом попри всі халепи. Відповів серйозно вовчик заставивши всіх трохи заспокоїтись. — за що я тобі дякую! Відповів Артем з усмішкою на обличчі. — до речі це ти…
by Cold Walrus —Був тихий і ясний вечір. Люди в таборі зібралися біля ватри. Всі веселилися і хтось з дітей почав кружляти біля ватри. В результаті всі до нього приєдналися і почали танцювати разом з тим хлопчиком. Була романтична обстановка для тих хто вже зустрічався і просто весела для тих хто…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.