Розділи
-
Не спала всю ніч. Це навіть не було необхідністю — скоріше, звичкою. Сон ніколи не був для мене потребою. Я не відчувала втоми, не відчувала, що мені потрібно спати. Іноді навіть здається, що я сплю лише тому, що це частина життя — так, як і їсти. Просто звичка, що дозволяє зберігати…-
17.8 K • Ongoing
-
-
Тур закінчився. 4 місяці — виступи, перельоти, інтерв’ю, постійні збори й репетиції. І хоча всі втомилися, настрій був на підйомі: хлопці повертались додому. До студії. До свого кола. І, безумовно, до тебе — тієї, хто завжди була поруч, розкладала вітаміни, шукала загублені…-
3.3 K • Completed
-
-
У Гоґсміді було трохи вітряно, проте вперше за кілька тижнів абсолютно сонячно. А ще людно. Прогулянка Поттерів співпала із першим у навчальному семестрі походом в село учнів Гоґвортсу. Повсюди бігали, сміялись, веселилися малі чаклуни. П’ятимісячний Джеймс, сидячи у Гаррі на…-
30.1 K • Ongoing
-
-
8:00 Нью-Йорк Крізь закритий тюль пробивається сонячне проміння у тиху спальню. Україна розплющує свої вії та дивиться прямо на чоловіка що лежить напроти у ліжку. Він у свою чергу мирно спить. Котра це година? Скільки я спала? Дівчина швидко хапає телефон що лежав на…
-
3.2 K • Ongoing
-
-
Дощ невпинно барабанить по склу. Надворі така товща води, що в ній певно можна захлинутись, якщо зараз вийти. Хоча, вихід за межі їхнього блоку означатиме смерть в будь-якому випадку — від некроніуму, не від води. Ніхто з них ніколи не покидав будівлю Скайворду. Костя байдуже…
-
5.3 K • Completed
-
-
Спадок, який залишили ці фільми, перейде від покоління моїх дітей до їхніх дітей. Тому його дивитимуться і через 50 років. Шкода, що мене вже не буде. Але Геґрід буде, так. Робі Колтрейн Ввечері того ж дня Гаррі, як і обіцяв, завітав на чашку чаю до Геґріда. Навчений гірким…
-
30.1 K • Ongoing
-
-
Валіку завжди подобалося спостерігати за осіннім листям, що падало з дерев — це була його улюблена пора року. Холодні ранки, похмурі дні, нескінченні дощі та темрява — усе це приносило Валіку дивне відчуття комфорту та спокою. Зі спогадів, які в нього ще залишилися, він знав, що…
-
26.2 K • Completed
-
-
Ну ось все - усе, як я писала, Та інтуїція зіграла тихий хід. І як вино ключем послугувало До наших вічних сварок мовчазних. Все дуже просто й важко водночас, На роздоріжжі стоїмо з тобою. Ми попрощаємось цілунком і не раз, Бо більше не зустрінемось ніколи. В мовчанку граємо…
-
Він стояв навколішки в майже пустому кабінеті; голова опущена, мов кається в гріхах – не вистачить пальців, щоб всі перерахувати, а головна диявольська спокуса сиділа зовсім поряд, інколи кидаючи на нього крижаний, зверхній погляд. Приниження. Збудження. Гра. Вона робить…
-
Я ніколи не любив фестивалі за їхній хаос. Усе це бігання між сценами, напівп’яні натовпи, нескінченні звукорежисери, які кудись запізнюються. Але водночас саме у цьому хаосі народжується якась дивна магія. Ти відчуваєш, що музика — це не лише сцена. Це повітря між людьми, цей…-
0 • Ongoing
-
- Previous 1 … 51 52 53 … 105 Next
