by Вечірній Сутінок —Оскільки питань більше не було, ми почали розходитися. Ідучи, я ще раз наостанок подивився на ніжки Єлизавети фон Стронг. Напевно, вона добре знає, що їх чудово видно, коли вона сидить на підвіконні. Я йшов і думав про ноги Єлизавети фон Стронг, та зовсім не звернув уваги на якусь…
by Вечірній Сутінок —За десять хвилин до шостої я був біля головної прохідної служби безпеки. Там мене записали і сказали підійматися на другий поверх, третій кабінет праворуч. Ніхто не викликався супроводжувати мене, і я спокійно пішов у вказаному напрямку. Отже, минулого разу був справжній цирк.…
by Вечірній Сутінок —Повернувшись додому, я заглянув у поштову скриньку перевірити вечірню кореспонденцію. У ящику лежало два листи. У першому говорилося, що мене хочуть бачити завтра вранці у гільдії алхіміків, на малій раді. Раніше я ніколи таких листів не отримував, і мені стало цікаво, що ж там…
by Вечірній Сутінок —Я прийшов додому, прийняв душ, став похмуро дивитися у дзеркало. З обличчям треба щось робити. Я почав створювати ману життя із мани смерті, з втратами тридцять шість до одного. Але це було не єдине обмеження. Отримувати енергію світла мені важко, я дуже втомлююся, не фізично, а…
by Вечірній Сутінок —Цієї ночі мені наснився дивний сон. Ніби я лежу на столі, зовсім голий, у кімнаті з цегляними, побіленими вапном стінами та холодним білим світлом навколо. Поволі підводжуся і встаю на прохолодну підлогу босими ногами. А навпроти мене сидить у кріслі, заклавши ногу за ногу,…
by Вечірній Сутінок —Через декілька днів я засидівся до ранку, читаючи особисте листування Влада Першого, князя Дакійського. Цей політичний діяч був примітним тим, що в середині свого правління переродився у вищу нежить. І в такому вигляді ще деякий час правив князівством. Стався цей випадок понад…
by So —На небі з’явилися перші зірки. Не було чутно нічого, окрім шелесту листя від прохолодного вітру, негучного шуму і гавкіту вуличних собак у далечі. “Мабуть, таких звуків багато і вдень, та тоді ніхто не звертає на них уваги” — подумав Едгар, якого неабияк це все напружувало.…
by Mythael —Я рухався за відчуттями. Стрибав з даху на дах. Був ранок, але людей, на диво не багато. З кожним кроком біль дедалі сильнішав. Це було дуже неприємно. То так відчуваються одержимі. Мене досі турбувало питання, чи вистою я проти нього? Допомога зайвою не була б. Але як залучити…
by Mythael ——ТА ВИ ЗНУЩАЄТЕСЯ З МЕНЕ!! Серед своєї кімнати Павук несамовито лютував. Його посередники стояли під стіною і дивилися в підлогу. —НЕЗДАРИ!! НІКЧЕМИ!! СЛАБАКИ!! ЯК ВИ МОГЛИ ПРОГРАТИ?!! ЯК ВИ ДОЗВОЛИЛИ СЕБЕ ВБИТИ?!! —М-мене перехитрили. —Мене теж. —ІДІОТИ!! БОВДУРИ!!…
by Mythael —Поліція наближалася. Цікаво, як справи в екзикутора? Треба тікати. Стоп. А що робити з тілом? Якось не подумав про це, коли вбив Пухлиноокого. Наче відповідь на мої слова, тіло посередника почало розкладатися, гнити, в доволі швидкому темпі. Через півхвилини, від тіла не було й…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.