Розділи
-
По поверненню до села хлопці хотіли звернутись до Пані Куребаяші. День уже перевалив за обідню пору. Вони йшли пліч-о-пліч і котили поруч велосипеди. Йошікі боявся, що через його ситуацію з фрагментом Хікару рано чи пізно постраждає. Тепер, після злиття не було найменшої надії, що…-
8,1 K • Ongoing
-
-
Виття хвилею поширилось усією стежкою. За мить крамнички рвучко позачинялись, і настала підозріла тиша. Хікару миттєво потягнув Йошікі за руку кудись убік дерев. Кіт лишився доїдати морозиво, що тепер розтікалось тротуаром. — Швидше, Йошікі, сховайся за мною і мовчи, —…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Цієї ночі Йошікі бурчав і стогнав крізь сон. Його тіло поверталось із боку на бік. Ситуація справляла враження, що йому просто сниться нічне жахіття. Шкода, нікого не було поруч, щоб помітити, як частинка Хікару зливається з новим тілом. ***** Перед очима була наче криваво-червона…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Сидячи на унітазі, тупим поглядом втупившись у хиткі двері ванної кімнати, які при першому ударі можуть зірватися з петель, Вандербум закривала руками обличчя. Їй здавалося, що пройде час — тиждень, а може і трохи більше, — і її відпустить. Рейна повернеться у нормальний стан,…-
292,9 K • Ongoing
-
-
…А Гермес спритний, крилатий Шле листи до татка й мати. Мчить з чиїмсь сном на перегони — Бог вітрів, доріг й стогонів!.. Стискаючи в долоні листівку, що випала з невідомої йому старовинної книги, Джордж з подивом перечитував і перечитував відірвану частинку дивної дитячої…
-
Вечір тягнувся повільною густою патокою, крізь яку ледь пробивалося світло старих ламп під каламутними абажурами. Після всіх пояснень — поверхневих, як кинуті між справою шматочки правди — новоприбулих розігнали по кімнатах. Але варто було відкрити будь-які двері, як…
-
292,9 K • Ongoing
-
-
Хаос завжди перемагає порядок, оскільки краще організований. Спекотне, ліниве сонце залипло над дахами Оттері-Сент-Кечпоул, розтікаючись липкою патокою по черепиці, полях і лісах. Повітря тремтіло, хвилювалося, ніби сама земля внизу перетворилася на розпечений казан. Але…
-
292,9 K • Ongoing
-
-
«Сьогодні я зустріла дівчину, яка здається мені… цілим світом…» Я написала цей текст. І одразу стерла. Ні, я не можу такого писати своєму чоловікові. Сльози котились з очей самі і я, не соромлячись ридань, голосно схлипувала, тримаючись за руль. З динаміка долинали влучні слова…-
22,1 K • Ongoing
-
-
Ліс розкривався поступово – як сторінки книги, які хтось повільно перегортає. Спочатку вузька стежка, потім галявина, далі невелика річка, яка дзюркотіла так, ніби нічого в цьому дивному світі і не відбувається. Уляна йшла за Боком, відчуваючи, як серце б’ється від відчуття…
-
2,1 K • Ongoing
-
-
Через дорогу одна від одної стояли дві огрядні пляжні хатинки. Такі, що завеликі на одну людину, та тісні на двох. Їх розмір запросто викликав некомфортне відчуття порожнечі. Хікару вже давно зник у своєму будиночку, у вікнах уже не було видно світла. Дорогою Йошікі мовчав, так і…
-
8,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 2 3 4 … 8 Next
