Розділи
-
В напівтемній залі тихо гуділи Духи Машин. Вони були зайняті тим що сканували простір і Варп біля Терри. Фабрикатор-Генерал Марсу Магнус-Крей проходжався між рядами моніторів де виводились звіти та підтвердження що все під контролем. Він вже збирався йти вкладатися в…-
90 • Ongoing
-
-
— Дуже цікаво бачити вас разом, — мовив Луомен, коли двері за ними зачинилися, і він залишилися наодинці з Дзінші. Вони залишилися вдвох серед полиць із сухою травою та глиняними глечиками. Старий глянув на молодика з-під сивих брів, його голос був м’яким, але у ньому вловлювався…-
29,3 K • Ongoing
-
-
Тиждень потому. Ранок тільки-но займався, вартові біля брами Зовнішнього палацу ще змагалися зі сонливістю, коли в тиші пролунали швидкі кроки. Маомао йшла впевнено, навіть не озираючись. Кілька днів тому вона переконала батька, що збирається всерйоз зайнятися підготовкою до…
-
29,3 K • Ongoing
-
-
— Хто тобі таке сказав? — його голос звучав рівно, без жодної емоції, а очі залишалися холодними. — Я працюю євнухом уже шість років. Маомао розсміялася. Не голосно, але досить зухвало, щоб зачепити найболючіше. Цей сміх був, як нахабний щиголь по носу. — Ви дуже схожі на своїх…
-
29,3 K • Ongoing
-
-
Бенкет мав бути вишуканим і чарівним, принаймні так планувалося. Легкий вітерець ліниво колихав пелюстки квітів, золоті чаші виблискували під сонцем. Навколо лунав цей специфічний, трохи неприродний жіночий сміх, який завжди супроводжує такі заходи, а музика лилася, мов мед,…
-
29,3 K • Ongoing
-
-
Віз зупинився біля однієї з бічних брам палацу ще до сходу сонця. Від нічної прохолоди спиною бігли мурашки, але після кількох годин у закритому возі, де тхнуло сирістю й чужим потом, навіть це холодне повітря здавалося порятунком. Ноги після тривалої їзди на жорстких дошках…
-
29,3 K • Ongoing
-
-
День садового банкету не просто наближався — він нависав над палацом, як грозова хмара, що от-от проллється зливою неминучих змін. З самого ранку палац стояв на вухах. У повітрі пахло осінніми квітами, метушнею та парфумами наложниць. Слуги, збиваючись із ніг, тягали горщики з…
-
29,3 K • Ongoing
-
-
Суйрей сиділа на невеликому килимі, притискаючись спиною до холодної стіни. У пальцях вона стискала аркуш. Сигнет із знаком Ла був трохи видозмінений — лінії змістилися, але не настільки, щоб ошукати її око. Вона надто довго вчилася помічати дрібниці, аби пропустити таке. Вона…
-
29,3 K • Ongoing
-
-
— Ти впевнений, що це була вона? — обережно запитав Ґаошун. Він поставив чашу на лакований стіл трохи різкіше, ніж хотів. Нефрит тихо дзенькнув об лаковане дерево. Чоловік одразу забрав руку, ніби чашка могла видати його занепокоєння краще за голос. Дзінші не відповів одразу.…
-
29,3 K • Ongoing
-
- Previous 1 2 3
