by veroliska —Суйрей сиділа на невеликому килимі, її спина була щільно притиснута до холодної стіни. У руках вона тримала лист, розпечатаний з делікатністю, гідною хірурга, чиї пальці звикли до найтоншої роботи. На ньому красувався сигнет із зламаним знаком Ла, трохи зміненим, але все одно…
by Вечірній Сутінок —Я добре пам'ятаю той випадок. Іноді пізно ввечері я люблю прогулятися пустельними вулицями нашого міста. Звичайно, я нікого не боюся, боятися треба мене. Зазвичай, на цих прогулянках я поглинаю еманацію магії смерті, яка вночі не розсіюється денним світлом. Вона у вигляді легкого…
by янця —Гестія переступає поріг і розуміє: знов заблукала. Втрапила не до вітальні, гамірної й освітленої, звідки линуть звабливі пахощі і сміх одбивається від крихких стін та люстер - ні; вона в себе. І першою впадає у вічі невелика шафця. Вирішує не опиратись пориванню в ній…
by Вечірній Сутінок —Ми ретельно прочесали територію парків і самого замку, намагаючись не привертати до себе увагу. Як і очікувалося, ні я, ні Алісія нічого нового не виявили. Зробили невелику перерву у наших апартаментах. На якій було ухвалено рішення знову сходити до парку та непомітно оглянути…
by EasyLizzie —Повітря ще не прогрівалося за день достатньо, хоча вітер вже мав цілком весняний аромат. Березень в Листі завжди був трохи непередбачуваним: він міг лагідно пригріти і задурити марним сонцем, а тоді задути холодним вітром, який пробирав до самих кісток. Вона пам’ятала це з…
by guys sex lover —Пульс був десь під 200. Холодний піт стікав спиною, але ніяк не допомагав позбутися напруги. Навпаки, ніби спеціально підсилював гостроту відчуттів і зачіпав найвіддаленіші куточки свідомості. Бан Чан відчував себе твариною, яка піддається не здоровому глузду, а рефлексам.…
by Nesheretny Andrey —Зранку Енжел прокинулась і одразу помітила, що вона зовсім сама в вовчому лігві, але це тривало не довго. Через деякий не тривалий проміжок часу до свого дому повернулася господиня. У своїй пащі вона принесла шматок м'яса. Не те щоб той був великий, але свіжий, можливо навіть…
by EasyLizzie —Це був справді дивний день. Повернувшись додому, Какаші не міг нікуди подіти схвилювання, яке раптом наповнило його тіло і поколювало десь під шкірою всередині лівої долоні. Легкий дощ відбивав свій спокійний ритм по крівлі, вдома стояв аромат вологої зелені та дерева, але було у…
by EasyLizzie —– То як? Все зрозуміло? У відповідь почувся стогін ментального болю. – Іруко, мені здається, вона відключилася ще на минулій темі. Уміно приречено глянув на Анко, яка розвалилася на його дивані, а тоді перевів погляд на Акане. Та сиділа за кухонним острівцем, сховавши обличчя…
by Elis_Maier —Мені снився дім, у якому я ніколи не жила. Він стояв трохи осторонь дороги, старий, але доглянутий, із білими стінами й темними дерев’яними віконницями. Усередині було тихо й просторо, підлога дихала скрипом старих дощок, а на підвіконнях лежали теплі від сонця книги й горщики з…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.